Фролівська вулиця
Фро́лівська ву́лиця — вулиця в Подільському районі міста Києва, місцевість Поділ. Пролягає від Контрактової площі і Притисько-Микільської вулиці до Андріївського узвозу.
| Фролівська вулиця Київ | |
|---|---|
 Фролівська вулиця, вид від Притисько-Микільської вулиці | |
| Місцевість | Поділ |
| Район | Подільський |
| Назва на честь | Фролівського монастиря |
| Колишні назви | |
| Чорна Грязь, Флорівська | |
| Загальні відомості | |
| Протяжність | 275 м |
| Координати початку | 50°27′49″ пн. ш. 30°30′59″ сх. д. |
| Координати кінця | 50°27′43″ пн. ш. 30°30′51″ сх. д. |
| Поштові індекси | 04070 |
| Транспорт | |
| Найближчі станції метро |
 «Контрактова площа» |
| Рух | двосторонній |
| Покриття | асфальт |
| Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
| Архітектурні пам'ятки |
Фролівська, 22, колишня прохідна фабрики «Юність», 1820-ті рр. Фролівська, 6/8 — будівлі на території Фролівського монастиря |
| Зовнішні посилання | |
| Код у реєстрі | 11777 |
| У проєкті OpenStreetMap | r356759 |
| Мапа | |
| |
 Фролівська вулиця у Вікісховищі | |
Прилучаються вулиця Боричів Тік і Фролівський провулок.
Історія
Вулиця відома з XVI століття, разом із Фролівським провулком складала вулицю Чорна Грязь (від очеретяного болота, що було поряд, на місці теперішнього Фролівського монастиря). З середини XIX століття до 20-х років XX століття існувала під паралельними назвами: Чорна Грязь і вулиця Фролівська (Флорівська). У списках вулиць Подолу за 1855 рік Чорна Грязь і Фролівський провулок вже згадуються як дві самостійні вулиці. На картосхемах кінця XIX — початку XX століття вулиця Чорна Грязь складала лише частину Фролівської вулиці (від Фролівського провулку до Андріївського узвозу). З 20-х років XX століття вживається тільки назва «Фролівська вулиця», від Києво-Флорівського Вознесенського жіночого монастиря.
Пам'ятки архітектури
На вулиці знаходяться деякі споруди ансамблю Флорівського монастиря — церква Ікони Казанської Божої Матері, келії, корпус № 16, будинок ігумені, Трапезна церква.
Пам'яткою архітектури є будинок № 22 — колишня прохідна фабрики «Юність» (1820-ті рр.). Також пам'ятками архітектури є будинки № 1/6, 5, 6 та 7.
Персоналії
У будинку № 5/43 мешкали Микола Закревський, історик, автор праці «Опис Києва» (1868 рік) та Дмитро Багалій, історик, академік АН УРСР.
Зображення
Фролівська, 22, колишня прохідна фабрики «Юність», 1820-ті рр.
Фролівська, 9/11, руїни колишньої фабрики «Юність»
Фролівська 6/8, на території Флорівського жіночого монастиря
Фролівська вулиця, вид від підніжжя Замкової гори
Джерела
- Вулиці Києва. Довідник / упоряд. А. М. Сигалов та ін. — К. : Реклама, 1975. — С. 172.
- Вулиці Києва. Довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1995. — С. 236. — ISBN 5-88500-070-0.
- Фролівська вулиця // Вулиці міста Києва: офіційний довідник / Додаток до рішення Київської міської ради від 22 січня 2015 року № 34/899 «Про затвердження офіційного довідника „Вулиці міста Києва“». — С. 287.
- Фотоспомин. Київ, якого немає: Анотований альбом світлин 1977–1988 років / автор світлин В. Галайба; автори-упорядники: М. Виноградова та ін. — К. : Головкиївархітектура; НДІТІАМ, 2000. — 408 с. : іл. — ISBN 966-7452-27-1.
- Киев: энциклопедический справочник / под ред. А. В. Кудрицкого — К. : Гл. ред. Украинской Советской Энциклопедии, 1982. — С. 607–608. (рос.)