Конциклічні точки

Конциклічні точки (або гомоциклічні точки) — точки, що лежать на одному колі. Три точки на площині, що не лежать на одній прямій, завжди лежать на одному колі, тому іноді термін «конциклічні» застосовують тільки до наборів з 4 або більше точок.[1]

Серединні перпендикуляри, проведені до хорд кола, що з'єднують різні пари трьох конциклічних точок, перетинаються в центрі
Чотири конциклічні точки, які є сторонами вписаного в коло чотирикутника. На рисунку показано два рівних кути

Серединні перпендикуляри

У загальному випадку центр O кола, на якому лежать точки P і Q, має бути таким, щоб відстані OP і OQ були рівними. Тому точка O має лежати на серединному перпендикулярі (або на медіатрисі) відрізка PQ.[2] Необхідною і достатньою умовою того, щоб n різних точок лежали на одному колі є те, що n(n  1)/2 медіатрис відрізків, які з кінцями в будь-яких парах з n точок, всі одночасно перетиналися в одній точці, а саме: в центрі O.

Вписані многокутники

Трикутники

Вершини кожного трикутника лежать на колі[3]. Коло, що проходить через 3 вершини трикутника, називається описаним колом трикутника. Кілька інших наборів точок, які визначаються з трикутника, також лежать на одному колі, тобто є конциклічними точками; див. Коло дев'яти точок[4] і коло Лестер.[5]

Радіус кола, на якому міститься множина точок, за визначенням, є радіусом описаного кола будь-якого трикутника з вершинами в будь-яких трьох з цих точок. Якщо попарні відстані між будь-якими трьома з цих точок a, b і c, то радіус кола дорівнює

Рівняння описаного кола для трикутника, і вираз для радіуса і координат центру кола через декартові координати вершин наведено тут.

Чотирикутники

Чотирикутник ABCD з вершинами, що лежать на одному колі, називається вписаним; це буває тоді і тільки тоді, коли (за теоремою про кут, вписаний у коло), що виконується тоді і тільки тоді, коли протилежні кути чотирикутника доповнюють один одного до 180°.[6] Вписаний чотирикутник з послідовними сторонами a, b, c, d і півпериметром s = (a+b+c+d)/2 має радіус описаного кола, рівний[7][8]

Цей вираз отримав індійський математик Ватассері Парамешвара в XV столітті.

За теоремою Птолемея, чотирикутник, заданий попарними відстанями між його чотирма вершинами A, B, C і D відповідно, буде вписаним тоді і тільки тоді, коли добуток його діагоналей дорівнює сумі добутків протилежних сторін:

Якщо дві прямі, одна з яких містить відрізок AC, а інша містить відрізок BD, перетинаються в одній точці «Х», то ці чотири точки A, B, C, D є конциклічними точками тоді і тільки тоді, коли[9]

Точка перетину X може бути як всередині, так і поза описаним колом. Ця теорема відома як теорема про степінь точки.

n-кутники

У загальному випадку n-кутник, усі вершини якого лежать на одному колі, називається вписаним многокутником. Многокутник є вписаним многокутником, якщо і тільки якщо всі серединні перпендикуляри його сторін перетинаються в одній точці.[10]

Примітки

  1. Ефремов, 1902, с. 34.
  2. Libeskind, Shlomo (2008). Euclidean and Transformational Geometry: A Deductive Inquiry. Jones & Bartlett Learning. с. 21. ISBN 9780763743666./
  3. Elliott, John (1902). Elementary Geometry. Swan Sonnenschein & co. с. 126..
  4. Isaacs, I. Martin (2009). Geometry for College Students. Pure and Applied Undergraduate Texts 8. American Mathematical Society. с. 63. ISBN 9780821847947..
  5. Yiu, Paul (2010). The circles of Lester, Evans, Parry, and their generalizations. Forum Geometricorum 10: 175–209. MR 2868943..
  6. Pedoe, Dan (1997). Circles: A Mathematical View. MAA Spectrum (вид. 2nd). Cambridge University Press. с. xxii. ISBN 9780883855188..
  7. Alsina, Claudi; Nelsen, Roger B. (2007). On the diagonals of a cyclic quadrilateral (PDF). Forum Geometricorum 7: 147–9.
  8. Hoehn, Larry (March 2000). Circumradius of a cyclic quadrilateral. Mathematical Gazette 84 (499): 69–70. JSTOR 3621477.
  9. Bradley, Christopher J. (2007). The Algebra of Geometry: Cartesian, Areal and Projective Co-Ordinates. Highperception. с. 179. ISBN 1906338000. OCLC 213434422.
  10. Byer, Owen; Lazebnik, Felix; Smeltzer, Deirdre L. (2010). Methods for Euclidean Geometry. Mathematical Association of America. с. 77. ISBN 9780883857632..

Література

  • Ефремов Дм. Новая геометрия треугольника. — Одесса, 1902.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.