Копистянський Адріян Володимирович

Адрія́н Володи́мирович Копистя́нський (5 серпня 1883[1], с. Хлиплі, нині Мостиський район Львівська область — 20 січня 1938, Львів) — український історик, член Ставропігійського братства, дотримувався русофільських поглядів.

Копистянський Адріян Володимирович
Народився 5 серпня 1883(1883-08-05)
Хлиплі
Помер 20 січня 1938(1938-01-20) (54 роки)
Львів
Громадянство  Австро-Угорщина →  СРСР →  Польща
Діяльність письменник
Alma mater Львівський національний університет імені Івана Франка

Життєпис

Закінчив навчання у Львівському університеті, викладав географію та історію у гімназії Станіслава, з 1928 року — в Академічній гімназії Львова. У довоєнний час видав друком декілька історичних праць, серед них — праця про литовського князя Михайла Сигізмундовича.

Упродовж 1915—1924 років працював в Російській імперії та СРСР — відійшов при відступі царської армії з Галичини. Після Жовтневого перевороту опинився в Сибіру, там очолював Карпато-руський комітет. Під його головуванням проведено два з'їзди комітету — в Челябінську та Омську та сформовано карпато-руський полк в складі збройних сил Колчака. В тому часі декларував пропозицію про приєднання Підкарпатської Русі до Росії. У 1918—1919 роках служив у органах освіти уряду адмірала О. Кол­чака.

Після повернення у Галичину, знов викладав у гімназії в Стані­славі, згодом — у Львові. З 1924 року — член Ставропігійського братства. Певний час очолював Товариство імені Михайла Качковського, друкував популярні нариси з історії Галичини російською мовою. Зокрема, 1935 року опублікував ви­важену статтю про історичну кон­­цеп­цію Михайла Грушевського.

Похований на полі № 63 Личаківського цвинтаря.

Праці
  • 1906 — «Michał Zygmuntowicz książę litew­ski» (Львів);
  • 1914 — «Оповідання з істориї Австрийско-Угорскої держави в звязи з всесьвітною істориєю» (Калуш);
  • 1917 — «З минулого Галицької Русі»;
  • 1917 — «Возможно ли отделенiе Украины отъ Россiи» (Ростов-на-Дону),
  • 1927 — «Скит Манявський» (Перемишль, накладом Українського Голосу);
  • 1929 — «Стара княжа Русь в народних піснях та переказах»;
  • 1930 — «Истори­ческие труды И. И. Шараневича» (Львів);
  • 1931 — «Историческій очеркъ сооруженія Ставропигійской Успенской церкви во Львове» (Львів);
  • 1931—1933 — «История Руси», тритомник, довів до 12 століття, відстоював у ньому поняття історії Галицької Русі як сучасті загальноросійської історії;
  • 1935 — «Sche­mat historii ruskej w teoretycznem i prak­tycznem ujęciu prof. Michała Hruszew­skiego»;
  • 1936 — «Матеріали, що стосуються історії львівського Ставропігіону» (Львів);
  • 1937 — «Музеї львівські та навчання історії в гімназіях нового зразка»; «Дополнения к материалам, относящимся к истории Львовского став­ро­пигиона в XVIII в.» (Львів).

Примітки
  1. в деяких джерелах зазначається 1871 рік

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.