Коритники
Коритники (пол. Korytniki) — розташоване на Закерзонні село в Польщі, у гміні Красічин Перемишльського повіту Підкарпатського воєводства. Населення — 652 особи (2011[1]).
Село
Координати 49°46′ пн. ш. 22°39′ сх. д.
|
Географія
Село розташоване на відстані 3 кілометри на північний захід від центру гміни села Красічина, 9 кілометрів на захід від центру повіту міста Перемишля і 54 кілометрів на південний схід від центру воєводства — міста Ряшіва.
Історія
Село згадується в документі 1397 р.
За королівською люстрацією 1589 р. село входило до складу Перемишльської землі Руського воєводства, село було у власності шляхтичів Красіцьких.
У 1785 р. закінчено будівництво цісарського тракту з Дуклі до Перемишля, у Коритниках був заїзд для подорожніх із шинком, покоями для відпочинку і постоєм для возів.
У 1880 р. Коритники належали до Перемишльського повіту Королівства Галичини та Володимирії Австро-Угорської імперії, у селі було 661 житель і 86 на землях фільварку (більшість — греко-католики, за винятком 100 римо-католиків).[2]
У 1939 році в селі проживало 1130 мешканців, з них 790 українців-грекокатоликів, 270 українців-римокатоликів, 40 поляків, 30 євреїв[3]. Село входило до ґміни Кіньківці Перемишльського повіту Львівського воєводства.
В липні 1944 року радянські війська оволоділи. Радянські окупанти насильно мобілізували чоловіків у Червону армію. За Люблінською угодою від 9 вересня 1944 року село опинилося в Польщі. Польським військом і бандами цивільних поляків почались пограбування і вбивства, у 1945 р. банда польських шовіністів (командир — Роман Кісєль «Семп») вбила в селі щонайменше 53 українців. Українців у 1945 р. добровільно-примусово виселяли в СРСР. Решту українців у 1947 р. під етнічну чистку під час проведення Операції «Вісла» було виселено на понімецькі землі у західній та північній частині польської держави[4]. В село заселено поляків.
У 1975-1998 роках село належало до Перемишльського воєводства.
Церква
Вперше церква в селі документується в 1504 р.
У 1886 р. на місці попередньої дерев’яної українці збудували муровану греко-католицьку церкву св. Вмч. Димитрія. До їх депортації була парафіяльною церквою, яка належала до Перемиського деканату Перемишльської єпархії, надалі перетворена на костел.
Демографія
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][5]:
Загалом | Допрацездатний вік |
Працездатний вік |
Постпрацездатний вік | |
---|---|---|---|---|
Чоловіки | 338 | 94 | 215 | 29 |
Жінки | 314 | 74 | 201 | 39 |
Разом | 652 | 168 | 416 | 68 |
Примітки
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Коритники
- GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- Korytniki // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1883. — Т. IV. — S. 430. (пол.)
- Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 56.
- Акція «ВІСЛА»: Список виселених у ході операції сіл і містечок, повіт Перемишль
- Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018.