Коручка чемерникоподібна

Обидві українські назви нагадують про характерні морфологічні ознаки, що відрізняють цей вид від інших представників роду: чемерникоподібна вказує на незвичайні зеленкуваті квіти, схожі на квіти чемерника зеленого (у інших коручок квіти переважно тьмяних відтінків); широколиста вказує на великі, добре помітні листки, схожі на листя конвалії або чемериці.

Трав'яниста рослина 20-100 см заввишки, гемікриптофіт. Кореневище коротке. Стебло пряме, добре улиснене. Листки (4-10 штук) яйцеподібної або ланцетної форми, з дуговим жилкуванням.

Суцвіття — густа китиця, що складається з 12-50 зеленкувато-пурпурових або блідо-рожевих квіток. Приквітки ланцетні. Зовнішні листочки оцвітини яйцеподібно-ланцетні, 10-13 мм завдовжки, внутрішні — коротші і ширші. Губа коротша від інших листочків оцвітини. Зав'язь слабко опушена. Плід — видовжена коробочка. Насіння дрібне, пилоподібне, в кожному плоді міститься близько 10 000 насінин.

• 
  Листя
• 
  Пуп'янки
• 
  Суцвіття, яке запилюють мурахи
• 
  Плоди

Варіант забарвлення квіток

Комаха-запилювач збирає пилок

Ареал виду широкий, він охоплює помірні та субтропічні зони Європи, Азії та Північної Африки. Це найпоширеніша орхідея Центральної Європи, вона занесена і до Північної Америки, де також прижилася. В Україні цей вид зустрічається у Карпатах, лісовій, лісостеповій зоні, Гірському Криму. В степовій зоні він зростає лише по лісовим острівцям, розкиданим вздовж берегів великих річок. Коручка чемерникоподібна зустрічається у хвойних, мішаних та листяних лісах, в тому числі і вторинних. Цю рослину знаходили навіть на покинутих териконах[4].

Рослина тіньолюбна, надає перевагу помірно зволоженим ґрунтам, багатим на вапно, але не вимоглива до їх родючості — зростає як на добре угноєних, так і на бідних. Кореневище цієї орхідеї утворює мікоризу.

Розмножується насінням і вегетативно (кореневищем). Квітне у червні-вересні. Запилення відбувається за допомогою мух, мурах, жуків, джмелів та ос Vespula vulgaris і Dolichovespula sylvestris. Плодоносить у липні-жовтні. Насіння переноситься вітром на далеку відстань. Відомі гібриди цього виду з коручкою болотною, пурпуровою, дрібнолистою, темно-червоною і булаткою великоквітковою.

Коручка чемерникоподібна занесена до Додатку ІІ Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни та флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITES). За межами України охороняється у Польщі. В Україні охороняється у наступних заповідниках і національних парках: Карпатському, Дунайському, Канівському, Поліському, Ялтинському гірсько-лісовому, Карадазькому, Рівненському, «Мис Мартьян», «Розточчя», «Медобори», Карпатському, Шацькому, Вижницькому, Ужанському, «Синевир», «Подільські Товтри» та «Святі гори».

Рослина доволі стійка до антропогенного навантаження, на скорочення чисельності впливають переважно зміна середовища та безпосереднє винищення заради букетів.

Коручку чемерникоподібну інколи вирощують як лікарську та декоративну рослину, зокрема в Україні цей вид можна побачити в Національному ботанічному саду ім. М. М. Гришка, в ботанічних садах Харківського, Донецького, Чернівецького університетів.

• Коручка чемерникоподібна у Червоній книзі України. — Переглянуто 5 листопада 2014.