Костанай
Костана́й (каз. Қостанай, Qostanaı) — місто у Казахстані, на річці Тобил, обласний центр Костанайської області. До 1997 року мав назву Кустанай. Населення міста становить 210 тисяч осіб.
Місто Костанай каз. Қостанай, Qostanaı | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Основні дані | |||||
Країна | Казахстан | ||||
Область | Костанайська | ||||
Час заснування | 1879 | ||||
Статус | з 1893 року | ||||
Населення | 226 425 осіб (2015 | ||||
Площа | 240 км² | ||||
Поштові індекси | 110000 | ||||
Телефонний код | +7-+7 7142 | ||||
Місцева влада | |||||
Вебсторінка | http://taraz.zhambyl.kz/ | ||||
Голова | Ахметжанов Ахмедбек Масакбаєвич | ||||
Координати | 53°13′09″ пн. ш. 63°38′03″ сх. д. | ||||
Карта | |||||
Костанай | |||||
Костанай у Вікісховищі |
Історія
Місто Костанай утворене в 1879 році. На початку XX століття місто було великим торговельним центром і було однією з важливих ланок шляху, що зв'язує Азію з Росією. Один з англійських мандрівників, побуваших тут на початку 20 століття, назвав його в своєму щоденнику «другим Чикаго». У той час Костанай був великим ярмарком, двоповерхові дерев'яні будинки, в повітрі стояв пил, і вулиці були покриті піском. Не зважаючи на це, швейцарський громадянин Лорец (Lorez) побудував найбільший в регіоні Південного Уралу і на території сьогоденного Казахстану завод по виробництву пива, яке розливалося в спеціально вироблювані фірмові пляшки, що на ті часи було рідкістю. У 1950-ті роки населення міста і області помітно зросло у зв'язку з освоєнням ціліни. З післявоєнного часу дотепер на території Костанайської області продовжують збиратися великі урожаї зернових культур. На східному в'їзді до міста, з боку річки Тобол було встановлено напис з п'ятиметровими цифрами: «385 тис. тонн зерна», де число тонн оновлювалося щотижня.
Населення
За переписом 1897 року у містечку проживало 14 275 осіб[1]. Розподіл населення за мовою згідно з переписом 1897 року[1]:
Мова | Осіб | Відсоток |
---|---|---|
російська | 10 444 | 73,16 % |
татарська | 1 411 | 9,88 % |
українська | 1 159 | 8,12 % |
мордовська | 575 | 4,03 % |
казахська («киргиз-кайсацька») | 463 | 3,24 % |
башкирська | 124 | 0,87 % |
«сартська» | 5 | 0,04 % |
інші | 94 | 0,66 % |
Разом | 14 275 | 100 % |
Економіка
В місті діє Кустанайазбест — один з найбільших світових виробників хризотил-азбесту у світі[2].
Транспорт
Міжнародний аеропорт, з якого здійснюються авіарейси по Казахстану, до Росії, Білорусі, Німеччини і інших країн.
Залізничний вокзал. За 120 км від міста розташований великий залізничний вузол — станція Тобол.
Виші міста
- Костанайський державний університет ім. А. Байтурсинова[3]
- Костанайський державний педагогічний університет
- Костанайський соціально-технічний університет[4]
- Костанайський інженерно-економічний університет ім. М. Дулатова[5]
- Костанайський медичний коледж
- Костанайський коледж автомобільного транспорту[6]
- Костанайський педагогічний коледж
Примітки
- Первая всеобщая перепись населения Российской Империи 1897 г. Распределение населения по родному языку и уездам Российской Империи кроме губерний Европейской России. http://www.demoscope.ru. Демоскоп Weekly. Процитовано 7 жовтня 2020. (рос.)
- Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X.
- Кустанайский государственный университет им. А. Байтурсынова. Архів оригіналу за 18 квітня 2007. Процитовано 7 жовтня 2008.
- Кустанайський соціально-технічний університет
- Кустанайський інженерно-економічсекий університет ім. М. Дулатова
- Кустанайский колледж автомобильного транспорта. Архів оригіналу за 29 грудня 2008. Процитовано 7 жовтня 2008.
Джерела
- Офіційний сайт акима Костанайської області (голови адміністрації області)
- Інформаційний сайт міста Костанай
- Неофіційний Костанайський форум
- Костанай online
- Костанай: корисні сторінки
- Освоєння цілини на Кустанайщині