Костянтинівка (Тернопільський район)

Костянти́нівка (поширена назва Косту́ся) село Тернопільського району, Тернопільської області. Розташоване на річці Качава, на сході району. Підпорядковане Малоходачківській сільраді. До Костянтинівки 1970 приєднали хутір Дернилівка.

село Костянтинівка
Країна  Україна
Область Тернопільська область
Район/міськрада Тернопільський
Рада Малоходачківська сільська рада
Основні дані
Населення 152
Територія 0.720 км²
Густота населення 211.11 осіб/км²
Поштовий індекс 47741
Телефонний код +380 352
Географічні дані
Географічні координати 49°28′09″ пн. ш. 25°48′31″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря
317 м
Водойми Качава
Відстань до
районного центру
17 км
Місцева влада
Адреса ради 47741, с. Малий Ходачків
Карта
Костянтинівка
Костянтинівка
Мапа

Населення — 157 осіб (2003).

Географія

Через село тече річка Качава, ліва притока Теребної.

Історія

Відоме від 1810 р.[1], коли власник Борок великих, граф Адам Стаженський, оголосив про заснування нового поселення під назвою Костянтинівка. На лівому березі р. Качава, (на домініальних землях), власним коштом почав закладати 16 обійсть для Ґрунтових підданих. Новосельці тимчасово звільнялися від плати за житло і землю, натомість мали вкорінитися на визначеному місці і відробляти 81 день панщини на рік та давати данину: 1 курку, 5 яєць, прясти 3 мітки з панського матеріалу.
До 1820 року перші збудовані домівки почали обживати зголошені добровольці. Охочі прибували не тільки з навколишніх сіл, але із східних українських земель, що були під владою Російської держави. В той час власником земельних угідь уже став син графа Адама Стаженського Олексадр.
Серед перших мешканців Костянтинівки - родини: Яська Овчара (Вівчара), Юзька Ковалика, Казя Лавуса, Якима Мандзюка, Андруха Луковича, Корнила Вавриківа, Максима Швеця, Василя Мочульського, Якима Тютька, Андрія Ярославського, Петра Студенного та ін. Вони користувались 153 моргами землі.
У 1890 році в селі проживало 385 осіб, з них 292 українці, 58 поляків, 35 євреїв. На зламі XIX-ХХ століть велика земельна власність належала графині Францішці Островській (з роду Баворовських), а селянам 311 моргів. Був двір-фільварок, став і корчма. З усіх мешканців вміли читати і писати лише 15 осіб.
До вересня 1939р. діяли товариства «Просвіта», «Рідна школа», «Союз українок», кооператива.

Населення

За переписом населення України 2001 року в селі мешкала 151 особа[2]. 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову[3].

Релігія

Церква Святого Духа

Є церква Святого Духа (1924; мурована).

Пам'ятки

Збеглися «фігури», споруджені для захисту населення від грому, засухи, тифу.

Споруджено пам'ятник воякам УПА (1993).

Соціальна сфера

Діє бібліотека.

Відомі пюди

Народилися

Примітки

Література

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.