Костянтинівка (Тернопільський район)
Костянти́нівка (поширена назва Косту́ся) — село Тернопільського району, Тернопільської області. Розташоване на річці Качава, на сході району. Підпорядковане Малоходачківській сільраді. До Костянтинівки 1970 приєднали хутір Дернилівка.
| село Костянтинівка | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Тернопільська область |
| Район/міськрада | Тернопільський |
| Рада | Малоходачківська сільська рада |
| Основні дані | |
| Населення | 152 |
| Територія | 0.720 км² |
| Густота населення | 211.11 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 47741 |
| Телефонний код | +380 352 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°28′09″ пн. ш. 25°48′31″ сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
317 м |
| Водойми | Качава |
| Відстань до районного центру |
17 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 47741, с. Малий Ходачків |
| Карта | |
  Костянтинівка | |
 Костянтинівка | |
| Мапа | |
| |
Населення — 157 осіб (2003).
Історія
Відоме від 1810 р.[1], коли власник Борок великих, граф Адам Стаженський, оголосив про заснування нового поселення під назвою Костянтинівка. На лівому березі р. Качава, (на домініальних землях), власним коштом почав закладати 16 обійсть для Ґрунтових підданих. Новосельці тимчасово звільнялися від плати за житло і землю, натомість мали вкорінитися на визначеному місці і відробляти 81 день панщини на рік та давати данину: 1 курку, 5 яєць, прясти 3 мітки з панського матеріалу.
До 1820 року перші збудовані домівки почали обживати зголошені добровольці. Охочі прибували не тільки з навколишніх сіл, але із східних українських земель, що були під владою Російської держави. В той час власником земельних угідь уже став син графа Адама Стаженського Олексадр.
Серед перших мешканців Костянтинівки - родини: Яська Овчара (Вівчара), Юзька Ковалика, Казя Лавуса, Якима Мандзюка, Андруха Луковича, Корнила Вавриківа, Максима Швеця, Василя Мочульського, Якима Тютька, Андрія Ярославського, Петра Студенного та ін. Вони користувались 153 моргами землі.
У 1890 році в селі проживало 385 осіб, з них 292 українці, 58 поляків, 35 євреїв. На зламі XIX-ХХ століть велика земельна власність належала графині Францішці Островській (з роду Баворовських), а селянам 311 моргів. Був двір-фільварок, став і корчма. З усіх мешканців вміли читати і писати лише 15 осіб.
До вересня 1939р. діяли товариства «Просвіта», «Рідна школа», «Союз українок», кооператива.
Населення
За переписом населення України 2001 року в селі мешкала 151 особа[2]. 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову[3].
Пам'ятки
Збеглися «фігури», споруджені для захисту населення від грому, засухи, тифу.
Соціальна сфера
Діє бібліотека.
Відомі пюди
Народилися
- Мар'ян Штика[4] (нар. 1922) — член ОУН, вояк УПА громадський діяч і меценат, проживає в Канаді;
- Тимотей Балабан (1924-2012) — інженер, науковець працював у США;
- Михайло Глинський (1930-2014) — історик-архівіст, член редколегії Історії міст і сіл Української РСР. Тернопільська область»;
- Євген Ваврик (1949-2014) — режисер.
Примітки
- Михайло Глинський, Борис Явір Іскра. КОСТЯНТИІВКА 200 років історії. (Пам’ятний буклет). Тернопіль. 2012.
- Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Тернопільська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Розподіл населення за рідною мовою, Тернопільська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Юрса, Г. Добрий меценат з Костусі / Галина Юрса // Вільне життя плюс. — 2012. — № 54 (20 лип.).
Література
- Konstantynówka // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1883. — Т. IV. — S. 364. (пол.)
- Р. Войцехівський, В. Уніят. Костянтинівка. //Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 200. — ISBN 966-528-199-2.