Котов Петро Іванович
Петро Іванович Ко́тов (рос. Пётр Иванович Котов; нар. 8 липня 1889, Владимирівка — пом. 7 липня 1953, Москва) — російський радянський живописець і педагог; член Асоціації художників революційної Росії у 1923—1929 роках та Спілки художників СРСР з 1932 року; дійсний член Академії мистецтв СРСР з 1949 року; заслужений діяч мистецтв РРФСР з 1946 року; лауреат Сталінської премії за 1948 рік.
Котов Петро Іванович | ||||
---|---|---|---|---|
рос. Котов Пётр Иванович | ||||
| ||||
Народження |
26 червня (8 липня) 1889 Ахтубінськ, Астраханська область, Російська Радянська Федеративна Соціалістична Республіка | |||
Смерть | 4 липня 1953[1] (64 роки) | |||
Москва, СРСР[2] | ||||
Поховання | Введенське кладовище | |||
Країна |
Російська імперія СРСР | |||
Жанр | портрет | |||
Навчання | Казанське художнє училищеd (1909) і Вище художнє училище при Російській імператорській академії мистецтв (1916) | |||
Діяльність | художник, педагог | |||
Вчитель | Фешин Микола Іванович, Рубо Франц Олексійович, Самокиш Микола Семенович і Циоглінський Іван Францевич | |||
Відомі учні | Сиротенко Юрій Георгійович і Беркута Комунар Савелійович | |||
Працівник | Київський державний художній інститут, Всеросійський державний інститут кінематографії і Московський державний академічний художній інститут імені В. І. Сурикова | |||
Член | Асоціація художників революційної Росії і Спілка художників СРСР | |||
Нагороди | ||||
|
Біографія
Народився 26 червня [8 липня] 1889 року в слободі Владимирівці (нині у складі міста Ахтубінська Астраханської області Росії) в сім'ї іконописця. Упродовж 1903–1909 років навчався в Казанській художній школі у Миколи Фешина; упродовж 1909–1916 років — у Вищому художньому училищі при Російській імператорській академії мистецтв у Санкт-Петербурзі, де його викладачами були зокрема Франц Рубо, Микола Самокиш і Іван Циоглінський. У 1916 році за картини «Збір на полювання» та «Лист з батьківщини в окопах» отримав звання художника та право пенсіонерської поїздки за кордон (не відбулася)[3].
Протягом 1916–1922 років жив у Астрахані, де організував художню студію та художні майстерні[3]. У 1922 році жив у Петрограді, з 1923 року — у Москві. У 1935–1941 роках очолював майстерні станкового живопису Київського художнього інституту; професор з 1940 року.
У роки німецько-радянської війни перебував у евакуації у Пензі; займався випуском «Вікон ТАРС»[3]. Після повернення до Москви у 1944—1948 роках викладав у Всесоюзному державному інституті кінематографії; у 1948–1951 роках — у Московському художньому інституті. Помер в Москві 7 липня 1953 року. Похований у Москві на Введенському кладовищі[4] (ділянка № 6).
Творчість
Писав портрети, картини на історичні та побутові теми у стилі соцреалізму, пейзажі, натюрморти; займався монументальним живописом[3]. Серед робіт:
- живопис
- «Кочегар» (1924);
- «Витяг невода у дельті Волги» (1928);
- «Комсомолець» (1929);
- «Кузнецькбуд. Домна № 1» (1931; Третьяковська галерея[5]);
- «Кавалерійська тривога» (1933);
- «Літо» (1934);
- «Сніданок. Моя сім'я» (1935);
- «Колгоспний конюх» (1935);
- «Робітник на відпочинку» (1936);
- «Скульптор Іван Шадр» (1936; Національний музей «Київська картинна галерея»);
- «О. Бєлова» (1937);
- «Автопортрет» (1937);
- «Червоне Сормово» (1938; Саратовський художній музей імені Радищева[5]);
- «Колгоспники у гостях у Іван Мічуріна» (1939);
- «Василь Сварог» (1941);
- «З. Кожевникова» (1941);
- «Микола Бурденко» (1943);
- «Олексій Шовкуненко» (1944);
- «Леон Орбелі» (1944);
- «Микола Зелінський» (1947; Третьяковська галерея; Сталінська премія);
- «Олена Гоголєва» (1948).
- монументальний живопис
- розписи Військово-морського училища у Петрограді (1922);
- розписи павільйонів Всесоюзної сільськогосподарської виставки у Москві (1922—1923)[3].
Брав участь у мистецьких виставках з 1916 року, зорема:
- виставці петроградських художників усіх напрямків (1923);
- художній виставці в Астрахані (1924);
- постійній художній виставці (1926);
- виставці до ювілею Жовтневої революції (1928);
- «Червона армія в радянському мистецтві» (1930);
- «Соціалістичне будівництво в образотворчому мистецтві» (1931);
- «Плакат на службі п'ятирічки» (1932);
- виставці робіт художників, відряджених у райони індустріального і колгоспного будівництва (1932);
- ювілейній виставці «Художники РРФСР за 15 років» у Ленінграді (1932);
- «15 років РСЧА» у Москві (1933);
- закордонних виставках радянського мистецтва
Примітки
- RKDartists
- RKDartists
- Котов Пётр Иванович / Інвестиції в мистецтво.(рос.)
- Пантеон Росії.(рос.)
- Галерея «Семёнов»(рос.)
Література
- Котов Петр Иванович // Большая советская энциклопедия / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — Тома 1–30. — М.: «Советская энциклопедия», 1969–1978. (рос.).;
- Котов Петро Іванович // Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — С. 324. — ISBN 5-88500-042-5.;
- Чуліпа І. І. Котов Петро Іванович // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2020. — ISBN 944-02-3354-X.