Котов Петро Іванович

Петро Іванович Ко́тов (рос. Пётр Иванович Котов; нар. 8 липня 1889, Владимирівка — пом. 7 липня 1953, Москва) — російський радянський живописець і педагог; член Асоціації художників революційної Росії у 1923—1929 роках та Спілки художників СРСР з 1932 року; дійсний член Академії мистецтв СРСР з 1949 року; заслужений діяч мистецтв РРФСР з 1946 року; лауреат Сталінської премії за 1948 рік.

Котов Петро Іванович
рос. Котов Пётр Иванович
Народження 26 червня (8 липня) 1889
Ахтубінськ, Астраханська область, Російська Радянська Федеративна Соціалістична Республіка
Смерть 4 липня 1953(1953-07-04)[1] (64 роки)
  Москва, СРСР[2]
Поховання Введенське кладовище
Країна  Російська імперія
 СРСР
Жанр портрет
Навчання Казанське художнє училищеd (1909) і Вище художнє училище при Російській імператорській академії мистецтв (1916)
Діяльність художник, педагог
Вчитель Фешин Микола Іванович, Рубо Франц Олексійович, Самокиш Микола Семенович і Циоглінський Іван Францевич
Відомі учні Сиротенко Юрій Георгійович і Беркута Комунар Савелійович
Працівник Київський державний художній інститут, Всеросійський державний інститут кінематографії і Московський державний академічний художній інститут імені В. І. Сурикова
Член Асоціація художників революційної Росії і Спілка художників СРСР
Нагороди

Біографія

Народився 26 червня [8 липня] 1889(18890708) року в слободі Владимирівці (нині у складі міста Ахтубінська Астраханської області Росії) в сім'ї іконописця. Упродовж 1903–1909 років навчався в Казанській художній школі у Миколи Фешина; упродовж 1909–1916 років — у Вищому художньому училищі при Російській імператорській академії мистецтв у Санкт-Петербурзі, де його викладачами були зокрема Франц Рубо, Микола Самокиш і Іван Циоглінський. У 1916 році за картини «Збір на полювання» та «Лист з батьківщини в окопах» отримав звання художника та право пенсіонерської поїздки за кордон (не відбулася)[3].

Протягом 1916–1922 років жив у Астрахані, де організував художню студію та художні майстерні[3]. У 1922 році жив у Петрограді, з 1923 року — у Москві. У 1935–1941 роках очолював майстерні станкового живопису Київського художнього інституту; професор з 1940 року.

У роки німецько-радянської війни перебував у евакуації у Пензі; займався випуском «Вікон ТАРС»[3]. Після повернення до Москви у 1944—1948 роках викладав у Всесоюзному державному інституті кінематографії; у 1948–1951 роках — у Московському художньому інституті. Помер в Москві 7 липня 1953 року. Похований у Москві на Введенському кладовищі[4] (ділянка № 6).

Творчість

Писав портрети, картини на історичні та побутові теми у стилі соцреалізму, пейзажі, натюрморти; займався монументальним живописом[3]. Серед робіт:

живопис
  • «Кочегар» (1924);
  • «Витяг невода у дельті Волги» (1928);
  • «Комсомолець» (1929);
  • «Кузнецькбуд. Домна № 1» (1931; Третьяковська галерея[5]);
  • «Кавалерійська тривога» (1933);
  • «Літо» (1934);
  • «Сніданок. Моя сім'я» (1935);
  • «Колгоспний конюх» (1935);
  • «Робітник на відпочинку» (1936);
  • «Скульптор Іван Шадр» (1936; Національний музей «Київська картинна галерея»);
  • «О. Бєлова» (1937);
  • «Автопортрет» (1937);
  • «Червоне Сормово» (1938; Саратовський художній музей імені Радищева[5]);
  • «Колгоспники у гостях у Іван Мічуріна» (1939);
  • «Василь Сварог» (1941);
  • «З. Кожевникова» (1941);
  • «Микола Бурденко» (1943);
  • «Олексій Шовкуненко» (1944);
  • «Леон Орбелі» (1944);
  • «Микола Зелінський» (1947; Третьяковська галерея; Сталінська премія);
  • «Олена Гоголєва» (1948).
монументальний живопис

Брав участь у мистецьких виставках з 1916 року, зорема:

  • виставці петроградських художників усіх напрямків (1923);
  • художній виставці в Астрахані (1924);
  • постійній художній виставці (1926);
  • виставці до ювілею Жовтневої революції (1928);
  • «Червона армія в радянському мистецтві» (1930);
  • «Соціалістичне будівництво в образотворчому мистецтві» (1931);
  • «Плакат на службі п'ятирічки» (1932);
  • виставці робіт художників, відряджених у райони індустріального і колгоспного будівництва (1932);
  • ювілейній виставці «Художники РРФСР за 15 років» у Ленінграді (1932);
  • «15 років РСЧА» у Москві (1933);
закордонних виставках радянського мистецтва

Персональна виставка пройшла у Ки­єві у 1938 році.

Примітки
  1. RKDartists
  2. RKDartists
  3. Котов Пётр Иванович / Інвестиції в мистецтво.(рос.)
  4. Пантеон Росії.(рос.)
  5. Галерея «Семёнов»(рос.)

Література
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.