Беркута Комунар Савелійович
Комунар Савелійович Берку́та (нар. 2 липня 1926, Григорівка — пом. 26 грудня 2003, Дніпропетровськ) — український живописець; член Спілки радянських художників України з 1967 року.
| Беркута Комунар Савелійович | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Народження |
2 липня 1926 Григорівка, Старокостянтинівський район, Кам'янець-Подільська область | |||
| Смерть | 26 грудня 2003 (77 років) | |||
| Дніпропетровськ, Україна | ||||
| Країна |
 СРСР Україна | |||
| Навчання | Дніпровський театрально-художній коледж (1949) і Харківський художній інститут (1955) | |||
| Діяльність | художник | |||
| Вчитель | Кокель Олексій Опанасович, Котов Петро Іванович, Хмельницький Олександр Анатолійович, Чернов Леонід Іванович, Єгоров Євген Павлович, Панін Михайло Микитович і Погрібняк Микола Степанович | |||
| Відомі учні | Фоменок Станіслав Федорович | |||
| Член | Спілка радянських художників України | |||
| Нагороди |
   | |||
|
| ||||
Біографія
Народився 2 липня 1926 року в селі Григорівці (нині Хмельницький район Хмельницької області, Україна). Брав участь у німецько-радянській війні. Втратив праву руку.
Впродовж 1945—1949 років навчався у Дніпропетровському художньому училищі у Михайла Паніна, Миколи Погрібняка[1]; у 1949—1955 роках — у Харківському художньому інституті у Олексія Кокеля, Петра Котова, Олександра Хмельницького, Леоніда Чернова, Євгена Єгорова. Дипломна робота — картина «В. Г. Короленко у в'язниці» (керівник Олександр Хмельницький).
Впродовж 1955–2003 років працював викладачем Дніпропетровського художнього училища[1]. Був членом КПРС з 1958 року. Жив у Дніпропетровську, в будинку на вулиці Леніна № 2а, квартира 50, потім в будинку на вулиці Леніна № 4, квартира 25[2]. Помер у Дніпропетровську 26 грудня 2003 року.
Творчість
Працював в галузі станкового живопису. Серед робіт:
- «Климент Ворошилов на ХТЗ» (1952);
- «В. Г. Короленко у в'язниці» (1955);
- «ДніпроГЕС» (1956);
- «В нове життя» (1958);
- «Колгоспник» (1958);
- «Мужність» (1958);
- «Рудокопи Криворіжжя» (1958, Дніпровський історичний музей);
- «Весна» (1959);
- «Жіночий портрет» (1959);
- «Осінь у степу» (1959);
- «У дяка в науці» (1961, у співавторстві з Анатолієм Костенком; Канівський музей Тараса Шевченка);
- «Портрет К. Ф. Юона» (1963);
- «Ліспромгосп» (1963, Дніпровський художній музей);
- «Крізь вогонь» (1967);
- «Зцілення» (1967);
- «Будні війни» (1968);
- «Зв'язківці» (1968);
- «Ранок» (1975);
- «Яблуневий цвіт» (1979).
Брав участь у всесоюзних виставках з 1955 року, всеукраїнських з 1961 року.
Твори художника зберігаються в Дніпровському художньому музеї, Музеї українського живопису у Дніпрі, приватних колекціях в Україні та за кордоном[1].
Нагороди
Нагороджений орденами Вітчизняної війни І-го ступеня (6 квітня 1985), Трудового Червоного Прапора, Слави ІІІ-го ступеня (13 квітня 1945)[3], дев'ятьма медалями[1].
Примітки
- Музей українського живопису. Дніпро.
- Довідник членів Національної спілки художників України. Київ. 2003, сторінка 49.
- Пам'ять народу.(рос.)
Література
- Беркута, Комунар Савельевич // Художники народов СССР: Биобиблиографический словарь. — Том первый (Аавик — Бойко). — Москва: Искусство, 1970. — С. 380 (рос.);
- Беркута Комунар Савелійович // Українські радянські художники. Довідник. — Київ: Мистецтво, 1972. — С. 34—35.;
- Л. І. Тафійчук. Беркута Комунар Савелійович // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2020. — ISBN 944-02-3354-X.