Кошари (Конотопський район)
Коша́ри — село в Україні, Сумській області, Конотопському районі, центр сільської ради, до складу якої входять також села Андріївське та Нечаївка. Населення становить 1016 осіб. Розташоване за 50 км від райцентру міста Конотоп.
село Кошари | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Сумська область |
Район/міськрада | Конотопський район |
Рада | Кошарівська сільська рада |
Облікова картка | Кошари |
Основні дані | |
Засноване | до 1812 |
Населення | 1016 |
Поштовий індекс | 41666 |
Телефонний код | +380 5447 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 51°00′49″ пн. ш. 33°13′55″ сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
160 м |
Місцева влада | |
Адреса ради | 41666, Сумська обл., Конотопський р-н, с. Кошари, вул. Центральна, 1 |
Сільський голова | Йотка Микола Олександрович |
Карта | |
Кошари | |
Кошари Кошари | |
Мапа | |
Географія
Село Кошари знаходиться на відстані 3,5 км від лівого берега річки Ромен. На відстані 1 км розташовані села Андріївське і Нечаївське. По селу протікає пересихаючий струмок з загатами.
Історія
Засноване у першій половині 17 століття на території Київського воєводства Речі Посполитої.
Походження назви села, згідно з версією дослідника Лівобережної України Олександра Лазаревського, від традиційного випасу отар овець. 1726-1727 тут збудовані великі тваринницькі загони.
Згідно з іншими версіями, село засновано 1730 і початок йому дав дептівський козак Василь Сайно. 1753 року село увійшло до складу Голінської сотні Прилуцького полку Гетьманщини.
За переписом 1780 року, у Кошарах значиться підданих колишнього гетьмана Розумовського 61 двір, 84 хати, 3 "конюшенних хат", 17 "конюхів із подданих хат".
1795 в селі побудували кам'яну Воскресенську церкву. Згідно з переказами старожилів із цегли, випаленої в Кошарах.
Розвиток села Кошари протягом всього XIX століття тісно пов'язаний з іменем нащадків козацької старшини Тарновських. Протягом півстоліття, аж до селянської реформи 1861 року (у цей період вони продали свої земельні володіння в Кошарах), Тарновські мали найбільші угіддя.
У 1881 році в Кошарах працювали дві школи. Було також організовано виробництво цегли. У 1885 році у Кошарах працювало 2 винокурних заводи, 17 вітряних млинів.
1917 село увійшло до складу УНР. У 1920-их роках - окуповано комуністичними загонами Леніна. Навесні 1931 року у селі почали масово зганяти до колгоспів, яких комуністи утворили 6. Після цього влада вдалася до терору голодом, від якого гинули діти й старі. Після Голодомору 1946-1947 усі відновлені колгоспи об'єднані в один - колгосп імені російського комуніста Кірова.
Сьогодення
На території сільської ради працюють:
- сільськогосподарське підприємство ТОВ "Хлібороб",
- фермерські господарства,
- релігійна громада УПЦ МП,
- сільська лікарська амбулаторія,
- сільський Будинок культури та бібліотека,
- приватні крамниці,
- поштове відділення.
Освіта
У селі працює Кошарівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів.
Відомі люди
Уродженцями села є:
- Дріянський Єгор Едуардович (1812–1873) — письменник, автор повістей, романів, п'єс.
- Дуткін Олексій Іванович (1902-?) — радянський військовик, гвардії генерал-майор.
- Лупішко Дмитро Федорович (нар. 1942) — український астроном, засновник харківської астероїдної наукової школи, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки[1].
Примітки
- Указ Президента України № 594/2011 Про присудження Державних премій України в галузі науки і техніки 2010 року. Президент України. Офіційне інтернет-представництво