Кошниця

Ко́шниця — висока й вузька повітка, виплетена з лози, призначена для зберігання кукурудзи в качанах[1][2]. Кошниці характерні для Української Буковини, Покуття, Західного Поділля, Закарпаття, а також Молдови, Румунії, Угорщини. Слово «кошниця» пов'язане з «кіш»[3], у польській слово kosznica означає «плетена стіна», у сербській кошница/košnica — «вулик», відоме також застаріле російське кошница — «кошик»[4].

Традиційні кошниці з лози. Музей у Пирогові

Традиційно кошниці плелися з хмизу, пруття в техніці плоту, мали круглу чи витягнуту овальну форму, сягали у висоту 2,5-3 м. Замість переплетання стійки могли з'єднувати тонкими поперечними латами, з проміжками для проходу повітря. Для запобігання відсирюванню качанів підлогу кошниці припіднімали над поверхнею 30-40 см на дерев'яних підставках чи каменях. Завершувалася кошниця стріхою або ґонтовим дахом із значним виносом піддашшя у боки. Для уникнення деформації кошниці під вагою качанів її могли укріпляти скобами. Встановлювали кошницю навпроти хати чи поруч стодоли, для кращого провітрювання її розташовували довгою стороною проти панівних у даній місцевості вітрів.

Дощата кошниця XX століття. Угорщина.

Сучасні кошниці виготовляють з дерева і металу.

Примітки

Кошниця // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
Кошниця // Словарь української мови : у 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 2 : Д — Копці / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Н. С. Родзевич та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — Т. 2 : Д — Копці. — 572 с.
Кошница // Толковый словарь живого великорусского языка / авт.-сост. В. И. Даль. — 2-е изд. — СПб. : Типография М. О. Вольфа, 1880—1882. (рос.)

Джерела

Кошниця // Тимофієнко В. І. Архітектура і монументальне мистецтво: Терміни та поняття / Академія мистецтв України; Інститут проблем сучасного мистецтва. — К. : Видавництво Інституту проблем сучасного мистецтва, 2002. — 472 с. — ISBN 966-96284-0-7.
Кошниця. Енергозбережувальні традиції народної архітектури України. Процитовано 17 березня 2020.
Маріанна Бацвін. Особливості конструктивних типів господарських будівель Опілля наприкінці ХІХ – у 30-х рр. ХХ ст. (на матеріалах Рогатинського та Галицького районів) // Вісник Прикарпатського університету. : історія. — 2010. — Вип. 18. — С. 157-158.
Кошница // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[1] Кошниця // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.

[2] Кошниця // Словарь української мови : у 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.

[3] Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 2 : Д — Копці / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Н. С. Родзевич та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — Т. 2 : Д — Копці. — 572 с.

[4] Кошница // Толковый словарь живого великорусского языка / авт.-сост. В. И. Даль. — 2-е изд. — СПб. : Типография М. О. Вольфа, 1880—1882. (рос.)