Кошниця

Ко́шниця — висока й вузька повітка, виплетена з лози, призначена для зберігання кукурудзи в качанах[1][2]. Кошниці характерні для Української Буковини, Покуття, Західного Поділля, Закарпаття, а також Молдови, Румунії, Угорщини. Слово «кошниця» пов'язане з «кіш»[3], у польській слово kosznica означає «плетена стіна», у сербській кошница/košnica «вулик», відоме також застаріле російське кошница — «кошик»[4].

Традиційні кошниці з лози. Музей у Пирогові

Традиційно кошниці плелися з хмизу, пруття в техніці плоту, мали круглу чи витягнуту овальну форму, сягали у висоту 2,5-3 м. Замість переплетання стійки могли з'єднувати тонкими поперечними латами, з проміжками для проходу повітря. Для запобігання відсирюванню качанів підлогу кошниці припіднімали над поверхнею 30-40 см на дерев'яних підставках чи каменях. Завершувалася кошниця стріхою або ґонтовим дахом із значним виносом піддашшя у боки. Для уникнення деформації кошниці під вагою качанів її могли укріпляти скобами. Встановлювали кошницю навпроти хати чи поруч стодоли, для кращого провітрювання її розташовували довгою стороною проти панівних у даній місцевості вітрів.

Дощата кошниця XX століття. Угорщина.

Сучасні кошниці виготовляють з дерева і металу.

Примітки

  1. Кошниця // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  2. Кошниця // Словарь української мови : у 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  3. Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 2 : Д  Копці / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Н. С. Родзевич та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. К. : Наукова думка, 1985. — Т. 2 : Д — Копці. — 572 с.
  4. Кошница // Толковый словарь живого великорусского языка / авт.-сост. В. И. Даль. — 2-е изд. СПб. : Типография М. О. Вольфа, 1880—1882. (рос.)

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.