Кропоткінська (станція метро)

Кропо́ткінська (рос. Кропоткинская) — станція Сокольницької лінії Московського метрополітену, . Відкрита 15 травня 1935. Розташована між станціями «Бібліотека імені Леніна» і «Парк культури», на території району Хамовники Центрального адміністративного округу Москви.

Кропоткінська
Сокольницька лінія
Загальні дані
Тип колонна трипрогінна мілкого закладення
Глибина закладення 13 м
Проєктна назва Кропоткінські ворота
Стара назва Палац Рад (до 8 жовтня 1957 )
Проєкт перейменування Пречистенка (1991, 1992 ),
Храм Христа Спасителя
Кількість 1
Тип острівна
Форма пряма
Дата відкриття 15 травня 1935
Архітектор(и) О. М. Душкін , Я. Г. Ліхтенберг
Архітектор(и) вестибюлів західного: С. М. Кравець, східного: А.К. Рыжков (рос.) (1961)
Інженер(и)-конструктор(и) Н.А. Кабанов (рос.)
Будівельник(и) Дистанція № 6 (БМУ-8) Мосметробуду (рос.)
Пересадка на Волхонка (планується)
А: м5, м6, с755
Виходи до Гоголівський бульвар, площа Пречистенські ворота, Гагарінський провулок, Волхонка , Всехсвятський провулок, Пречистенка, Остоженка
Час відкриття 5:30
Час закриття 1:00
Код станції 012
Сокольницька лінія
Легенда
Оборотний тупик
Бульвар Рокосовського
ТЧ-13 «Черкізово»
Черкізовська
заділ під ССГ до ВКЛ
заділ під ССГ до АПЛ
Преображенська площа
Оборотні тупики
Сокольники
Красносільська
ТЧ-1 «Північне»
Оборотний тупик
Комсомольська   +зал  +зал  +зал  +зал
Красні Ворота
Чисті пруди
     
Луб'янка
     
Охотний ряд
     
відгалуження на ФЛ
Бібліотека імені Леніна
Кропоткінська
Парк культури
Оборотні тупики
Фрунзенська
Спортивна
Воробйові гори
Університет
Оборотні тупики
Проспект Вернадського
Південно-Західна
Тропарьово
Оборотний тупик
Рум'янцево
Салар'єво
Оборотні тупики
Філатов Луг
Прокшино
Вільхова
Комунарка
ТЧ «Столбово»
Потапово
Оборотний тупик

Історія і походження назви

Станція відкрита 15 травня 1935, у складі першої пускової черги Московського метрополітену «Сокольники» «Парк культури» з відгалуженням «Охотний ряд» «Смоленська». Отримала назву за колишньої площі Кропоткінські Ворота і Кропоткінської вулиці (нині площа Пречистенські ворота і Пречистенська вулиця), названих на честь Петра Олексійовича Кропоткіна — географа і мандрівника, теоретика анархізму, який народився в цьому районі.

До 8 жовтня 1957, мала назву «Палац Рад». Поруч зі станцією на місці знесеного у 1931, Храму Христа Спасителя планували спорудити грандіозний Палац Рад. Станційний зал метро був задуманий як підземний вестибюль Палацу. Будівництво Палацу почалося в 1939, але перед війною було перервано, а під час війни металевий каркас вже побудованих семи поверхів будівлі пустили на виготовлення протитанкових їжаків. Цей проєкт так і не було реалізовано. Пізніше кинутий котлован, виритий для Палацу, було використано під плавальний басейн «Москва», відкритий в 1960. В 1994 було прийнято рішення про відтворення храму (відновлений і освячений до початку 2000), басейн закрито. Проєктна назва станції — «Кропоткінські ворота».

Проєкт станції удостоєний Гран-прі на міжнародних виставках у Парижі (1937) і Брюсселі (1935), Сталінської премії за архітектуру і будівництво (1941).

В 2005, Центральний Банк РФ накладом 10 000 штук випустив срібну пам'ятну монету «Станція метро „Кропоткінська“» номіналом 3 рублі.

Вестибюлі і пересадки

Станція має наземний вестибюль напівциркулярної форми у вигляді арки, споруджений за проєктом архітектора С. М. Кравця і розташованої на початку Гоголівського бульвару. Через нього здійснюється вихід до Гоголівського бульвару, площі Пречистенські ворота і Гагарінського провулку. У 1997, разом з Храмом був відкритий північний вихід, прямуючий в підземні переходи (архітектор А К Рижков) — на вулицю Волхонка, Всехсвятський провулок, і до самого Храму Христа Спасителя[1]

Пересадки

  • Автобуси: м5, м6, с755

Технічна характеристика

Конструкція станції колонна трипрогінна мілкого закладення (глибина закладення — 13 м). Побудована за спеціальним проєктом з монолітного бетону. Станція розрахована на великий пасажиропотік, але в даний час її величезний зал завантажений слабо.

Колійний розвиток

Станція без колійного розвитку.

Оздоблення

Десятигранні колони станції та колійні стіни оброблені сірувато-білим уральським мармуром «коєлга» (до кінця 1950-х років колійні стіни були оздоблені фаянсовою плиткою). Підлога викладено рожевим і сірим гранітом у шаховому порядку (спочатку покриття було асфальтовим). Світильники вмонтовані у капітелі й верхніх частинах колон. Стіни касового залу оздоблені марблітом.

Примітки

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Кропоткінська (станція метро)

Посилання

Попередня станція Лінія Наступна станція
Бібліотека імені Леніна   Сокольницька лінія   Парк культури
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.