Кропоткінська (станція метро)
Кропо́ткінська (рос. Кропоткинская) — станція Сокольницької лінії Московського метрополітену, . Відкрита 15 травня 1935. Розташована між станціями «Бібліотека імені Леніна» і «Парк культури», на території району Хамовники Центрального адміністративного округу Москви.
Кропоткінська | |
---|---|
Сокольницька лінія | |
Загальні дані | |
Тип | колонна трипрогінна мілкого закладення |
Глибина закладення | 13 м |
Проєктна назва | Кропоткінські ворота |
Стара назва | Палац Рад (до 8 жовтня 1957 ) |
Проєкт перейменування |
Пречистенка (1991, 1992 ), Храм Христа Спасителя |
Кількість | 1 |
Тип | острівна |
Форма | пряма |
Дата відкриття | 15 травня 1935 |
Архітектор(и) | О. М. Душкін , Я. Г. Ліхтенберг |
Архітектор(и) вестибюлів | західного: С. М. Кравець, східного: А.К. Рыжков (рос.) (1961) |
Інженер(и)-конструктор(и) | Н.А. Кабанов (рос.) |
Будівельник(и) | Дистанція № 6 (БМУ-8) Мосметробуду (рос.) |
Пересадка на |
Волхонка (планується) А: м5, м6, с755 |
Виходи до | Гоголівський бульвар, площа Пречистенські ворота, Гагарінський провулок, Волхонка , Всехсвятський провулок, Пречистенка, Остоженка |
Час відкриття | 5:30 |
Час закриття | 1:00 |
Код станції | 012 |
Сокольницька лінія | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Легенда
|
Історія і походження назви
Станція відкрита 15 травня 1935, у складі першої пускової черги Московського метрополітену — «Сокольники» — «Парк культури» з відгалуженням «Охотний ряд» — «Смоленська». Отримала назву за колишньої площі Кропоткінські Ворота і Кропоткінської вулиці (нині — площа Пречистенські ворота і Пречистенська вулиця), названих на честь Петра Олексійовича Кропоткіна — географа і мандрівника, теоретика анархізму, який народився в цьому районі.
До 8 жовтня 1957, мала назву «Палац Рад». Поруч зі станцією на місці знесеного у 1931, Храму Христа Спасителя планували спорудити грандіозний Палац Рад. Станційний зал метро був задуманий як підземний вестибюль Палацу. Будівництво Палацу почалося в 1939, але перед війною було перервано, а під час війни металевий каркас вже побудованих семи поверхів будівлі пустили на виготовлення протитанкових їжаків. Цей проєкт так і не було реалізовано. Пізніше кинутий котлован, виритий для Палацу, було використано під плавальний басейн «Москва», відкритий в 1960. В 1994 було прийнято рішення про відтворення храму (відновлений і освячений до початку 2000), басейн закрито. Проєктна назва станції — «Кропоткінські ворота».
Проєкт станції удостоєний Гран-прі на міжнародних виставках у Парижі (1937) і Брюсселі (1935), Сталінської премії за архітектуру і будівництво (1941).
В 2005, Центральний Банк РФ накладом 10 000 штук випустив срібну пам'ятну монету «Станція метро „Кропоткінська“» номіналом 3 рублі.
Реверс памʼятної монети «Станція метро „Кропоткінська“, Москва» номіналом 3 рубля.
Вестибюлі і пересадки
Станція має наземний вестибюль напівциркулярної форми у вигляді арки, споруджений за проєктом архітектора С. М. Кравця і розташованої на початку Гоголівського бульвару. Через нього здійснюється вихід до Гоголівського бульвару, площі Пречистенські ворота і Гагарінського провулку. У 1997, разом з Храмом був відкритий північний вихід, прямуючий в підземні переходи (архітектор А К Рижков) — на вулицю Волхонка, Всехсвятський провулок, і до самого Храму Христа Спасителя[1]
Пересадки
- Автобуси: м5, м6, с755
Технічна характеристика
Конструкція станції — колонна трипрогінна мілкого закладення (глибина закладення — 13 м). Побудована за спеціальним проєктом з монолітного бетону. Станція розрахована на великий пасажиропотік, але в даний час її величезний зал завантажений слабо.
Колійний розвиток
Станція без колійного розвитку.
Оздоблення
Десятигранні колони станції та колійні стіни оброблені сірувато-білим уральським мармуром «коєлга» (до кінця 1950-х років колійні стіни були оздоблені фаянсовою плиткою). Підлога викладено рожевим і сірим гранітом у шаховому порядку (спочатку покриття було асфальтовим). Світильники вмонтовані у капітелі й верхніх частинах колон. Стіни касового залу оздоблені марблітом.
Посилання
- «Кропоткинська» на сайті metro.molot.ru(рос.)
- «Кропоткинська» на офіційному сайті Московського метрополітену(рос.)
- «Кропоткінська» на сайті metro.ru(рос.)
- «Кропоткінська» на сайті news.metro.ru(рос.)
- «Кропоткінська» у програмі «Подземка» на Радио801[недоступне посилання з липня 2019](рос.)
- План-схема станції(рос.)
- «Кропоткінська» на сайті KartaMetro.info(рос.)
- «Кропоткінська» на Яндекс. Картах.(рос.)
Попередня станція | Лінія | Наступна станція | ||
---|---|---|---|---|
Бібліотека імені Леніна | Сокольницька лінія | Парк культури | ||