Кравченко Віталій Миколайович

Віта́лій Микола́йович Кра́вченко (18 травня 1976, Буринь, Сумська область — 31 жовтня 2015, м. Авдіївка, Донецька область) — український військовик, заступник командира 2-го механізованого батальйону 53 ОМБр.

Кравченко Віталій Миколайович
 Капітан
Загальна інформація
Народження 18 травня 1976(1976-05-18)
Буринь, Сумська область
Смерть 31 жовтня 2015(2015-10-31) (39 років)
м. Авдіївка, Донецька область
Alma Mater Київський інститут сухопутних військ
Псевдо «Гектор»
Військова служба
Приналежність  Україна
Вид ЗС Сухопутні війська
Рід військ  Механізовані війська
Формування
 53 ОМБр
Війни / битви

Миротворчі місії України

Війна на сході України

Командування
заступник командира 2-го механізованого батальйону
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Життєпис

Віталій Кравченко народився 18 травня 1976 року у місті Буринь Сумської області. За фахом військовий. Закінчив Київський інститут сухопутних військ.

Проходив військову службу в Рава-Руській Львівської області, де і проживав останні 14 років свого життя. На початку 2000-х років був у складі миротворчого батальйону в Косово.

Як доброволець, був мобілізований 23 серпня 2014 року та призначений на посаду командира 12-ї механізованої роти 4-го механізованого батальйону 24 ОМБР. Разом із ввіреним йому підрозділом виконував бойові завдання в районі «Бахмутської траси», в 2014 році біля Кримського, а в першій половині 2015 року на околицях Гірського та біля Новотошківського.

Із червня 2015 року, разом із батальйоном, переведений в новостворену 53-тю окрему механізовану бригаду. Батальйон передислоковано в м. Авдіївка, яка знаходиться неподалік Донецького аеропорту.

Відслуживши встановлений термін, разом з іншими військовослужбовцями до 30-го вересня 2015 року мав звільнитись в запас, але вирішив допомогти новопризначеному командиру батальйону і залишився в АТО до наступного указу Президента про демобілізацію.

Капітана Віталія Кравченка було призначено на посаду заступника командира батальйону.[1]

Загинув 31 жовтня 2015 року під час виконання бойового завдання разом із капітаном Володимиром Трушем у лісі між Авдіївкою та об'їзною дорогою Донецька (неподалік від «Царської охоти»), підірвавшись на вибуховому пристрої з «розтяжкою».

Поховано Віталія Кравченко 5 листопада 2015 року на кладовищі у містечку Рава-Руська, поруч з могилою дружини.

Сімейний стан: Залишилася мати.

Вшанування пам'яті

16 січня 2016 року Указом Президента України № 9/2016 капітана Кравченка Віталія Миколайовича було посмертно нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня — з формулюванням: «За особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі»[2].

Примітки
  1. Книга пам'яті
  2. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №9/2016

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.