Красне (Дальнєрєченський район)

Колонізація земель сучасного Дальнєрєченського району Приморського краю почалась у 1899 році, з прибуттям в Імань чергових поселенців з України, що добиралися до цього місця суднами з Одеси.[2]

Першим у 1899 році українцями було засноване селище Веденка, потім в 1900 — Звенигородка, Гондатівка (нині Суханівка), в 1901 році — Різдвяне і Солов'ївка. Новосели отримали наділ землі у 100 десятин на кожну сім'ю. У цих п'яти селищах до кінця 1902 року проживало 816 чоловіків і 860 жінок.

У 1902 році з відведенням ділянки було утворено селище Стретенко.

Село Красне було засноване українськими сім'ями-поселенцями з Полтавської, Чернігівської та Харківської губерній[3] 1903[1] року на річці Красній, в 27 км на схід від повітового містечка Імані.[4]

Ділянка села № 140, подушова земельна норма для поселенців — 8-15 десятин (87,400—163,875 м²).[5]

1 січня 1910 року селище увійшло до новоствореного Імансього повіту з центром у Імані, а в січні 1913 року разом з 11 сусідніми поселеннями увійшли до Веденської волості з центром у Веденці.

Згідно з переписом 1915 року в селі Красному налічувалось 94 двори, у яких проживало 278 чоловіків та 263 жінки, разом 531 особа.[1]

Село значилось на карті 1917[5], 1941[6] та 1949 року.[7]

На 1941 рік в селі налічувалось 65 дворів (близько 350—400 осіб), існувала власна сільська рада.[6]

На 1940-ві роки з 80 нагороджених учасників Німецько-радянської війни з села Красного переважна більшість була українцями. Село значилось в Калінинському районі Приморського краю.[8]

1957 року село вже відсутнє на карті.[9]

На деталізованій карті 1985 року село теж відсутнє. Значиться лише гора Красна — 353 м.[10]

Наразі місце на якому знаходилось село повністю спустошене.[11]

• р. Красна[12]
• р. Майдановий Ключ[13]

• История переселения. Этапы. Список сел Приморского края