Красногорівка (Покровський район)

Красного́рівка село в Україні, у Ясинуватському районі Донецької області. Населення становить 526 осіб.

село Красногорівка
Країна  Україна
Область Донецька область
Район/міськрада Покровський район
Громада Очеретинська селищна громада
Код КАТОТТГ UA14160190100077522
Облікова картка Красногорівка 
Основні дані
Населення 526
Поштовий індекс 86042
Телефонний код +380 6236
Географічні дані
Географічні координати 48°12′23″ пн. ш. 37°43′34″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря
191 м
Відстань до
обласного центру
24,7 км
Відстань до
районного центру
18,3 км
Найближча залізнична станція Авдіївка
Відстань до
залізничної станції
8,5 км
Місцева влада
Адреса ради 86042, Донецька обл., Ясинуватський р-н, с. Красногорівка, вул. Гагаріна, 6а
Карта
Красногорівка
Красногорівка
Мапа

Загальні відомості

Відстань до райцентру становить близько 18 км і проходить автошляхом місцевого значення.

Поруч із селом розташований зупинний пункт 10 км.

Історія

Красногорівська сільська рада До революции Красногоровская земля принадлежала Скотоватской волости, Бахмутского уезда Екатериновской губернии. При Столыпине община наделяла земля крестьянам, проживающим в п.Скотовая по несколько га. Землю давали только на мужчин. На этой земле сеяли хлеб. Садили бахчу.Из Скотоватой выезжали на посевную с самого утра и уехали волами. Часто бывало, что мать, отец и старшие дети оставались на 3-5 дней в степи и это вызвало строить небольшие землянки. Земля перешла в собственность, хозяин этой земли мог ее продать и купить в другом месте. Так в 1910 году первыми поселенцами с.Красногоровки были Васнятин Емельян Макарович, который поселился в первой балке с восточной стороны и постепенно еще поселились люди и образовался хутор Емельяновка.

        Во второй балке с востока на запад до Галушкино жили Малыхин, Дергачев И.К. – эти люди имели свой надел и жили индивидуально.

        После революции земля перешла в собственность государству – Красногоровка стала разрастаться (но не имела названия).

        В 1992 году общим собранием крестьян решили объединенные наделы назвать с.Красногоровкой, так, как посреди этой местности находится большой холм, который состоим из Красной глины.

         В 1929 году по всей стране прошла коллективизация. Первым организатором создания колхоза был Балинов Федор Иванович, который и был первым председателем колхоза. Балинов был очень энергичный мужчина и горяч. Для колхоза доставлял все сам. В 1931 году поехал в г.Артемовск за каустиком, чтобы варить мыло для колхоза и погиб при неизвестно каких  обстоятельствах попал под поезд, там его и похоронили.

        Вторым председателем был  Агарков Дмитрий Иванович – он проводил коллективизацию колхоза полностью.

        В 1931 году председатель стал Епагин Николай В.  При нем общим собранием колхозников решили назвать колхоз «Новый строй», так это название было до 1950 года. Когда прошло укрепление колхозов в состав «Нового строя» вошли колхозы «Прогресс», «Молотов», «Октябрь» было дано имя М.И.Калинина.

        Первым организатором  комсомольской организации был Беленький Григорий Иванович (живет в Авдеевке).

        До 1950 года в Красногоровке было три хутора: Емельяновка, Антиповка (выселенцы из Новоселовки-2), хутор Агарков.

        1922 год. Дергачев Иван Карпович сдал свой дом под школу временно.

        С 1930-1931 года школа находилась в доме Рязанова.

        1933 год – построили избу – читальню.

        В 1940 году это здание перестроили под школу. В 1962 году было 48 человек.

        Дураков Г.Е. получил орден Ленина.

        Председатель колхоза Долгой Дмитрий Свиридович

        После освобождения территории от немецко-фашистских захватчиков в 1943 году в селе Красногоровка проживало 850 человек.

        Председателями колхоза работали Долгой Дмитрий Свиридович. С 1968 года началась застройка села Красногоровка. Была построена школа, детский сад, дом быта, сельский дом культуры. Начали асфальтировать дороги, строить двухэтажные дома (9), для специалистов (17) для учителей, фельшерский пункт, столовую, административное здание, коровники и свинарники. Председателями колхоза работали: Гурковский Евгений Иванович (1972), Марадудин (1974), Шитиков Николай Васильевич, Горчинский Виктор Яковлевич, Роганов Валерий Иванович, Вислогузов Сергей Васильевич, Мазин Юрий Семенович.

Председателями сельского совета работали Рязанов Василий Константинович, Шерекин Николай Васильевич, Дураков Григорий Егорович, Гмыря Николай Федорович, Роганов Валерий Иванович, Мишенина Людмила Александровна, Новиков Иван Иванович, с 2002 по 2010 – Павлюк Людмила Степановна.

В селе Красногоровка зарегистрировано 530 человек. Для истории: работает школа, детский сад, дом культуры, сельский совет, есть в селе вода, природный газ, освещены улицы и в этом селе живут самые активные, самые трудолюбивые, самые добрые и самые красивые на земле люди.

         Перші поселенці з Скотоватської волості розмістились в 1910 році біля великої гори з червоної глини, а у 1922 році поселенню дали назву Красногорівка.

      Сільська рада знаходилась у селі Новоселівка друга Авдіївського району Сталінського округа до складу якої входили хутір Омельянівка, Клевцове, Красногорівка та Рязанов.

       До 1976 року у селі Красногорівка було збудовано школу, сільський будинок культури, дитячий садок, будинок побуту, заасфальтовано дороги, 9 двоповерхових та 17 одноповерхових будинків для спеціалістів сільськогосподарського виробництва, 16-ти квартирний будинок для педагогів, будівлю фельдшерсько-акушерського пункту, будівлю сільської столової, адміністративну будівлю з водопостачанням та водовідведенням, централізовану газову котельню для опалення всіх будівель, очисні споруди. Село Красногорівка перетворилась на сучасне село, телефонізоване і газифіковане.

      23 січня 1974 року рішенням Донецького облвиконкому було перенесено центр Новоселівської  Другої сільської ради Ясинуватського району Донецької області в Красногорівську сільську раду з центром у селі Красногорівка та підпорядкованими їй селами: Новоселівка Друга, Веселе,  Прогрес і селище Кам’янка, які розташовані вздовж автомобільної траси Донецьк – Святогірськ.

       У зв’язку з тим, що на великій частці території Красногорівської сільської ради, на землях села Прогрес побудували Авдіївський коксохімічний завод, багато працездатного населення сільської ради переселилось у місто Авдіївка на постійне місце проживання. А село Прогрес рішенням Донецького облвиконкому 24 листопада 1976 року було знято з обліку даних адміністративно-територіальних розподілів окремих населених пунктів Донецької області.

       Населення сільської ради станом на 01.01.2009 року складає близько 900 осіб. Зокрема в селі Красногорівка проживає 530 жителів. Сьогодні посаду голови Красногорівської сільської ради обіймає Павлюк Людмила Степанівна.

       На території сільської ради для вшанування пам’яті односельців, які загинули в роки Другої Світової війни збудовано два обеліска та три обеліска на братських могилах, для вшанування пам’яті воїнів, які загинули в боях при звільненні цих сіл.

     Жертвам голодомору 1932-1933 років встановлено пам’ятний  хрест.

    2014 р  розстріляли «ГАЗель» батальйону «Шахтарськ», загинув солдат ЗСУ Костянтин Бегма.

Населення

За даними перепису 2001 року населення села становило 526 осіб, із них 11,98 % зазначили рідною мову українську, 80,42 %— російську, 0,57 %— вірменську та молдовську мови[1].

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.