Краєзнавство Івано-Франківщини

Краєзна́вство Іва́но-Франкі́вщини — всебічне вивчення природи, населення, господарства, історії та культури Івано-Франківської області.

Історія краєзнавчого руху

Краєзнавчий рух на Івано-Франківщині був започаткований у XIX столітті громадсько-культурними діячами і вченими Галичини.

Перша половина 19 століття

Фундаторами Прикарпатського краєзнавства були Маркіян Шашкевич, Іван Вагилевич, Яків Головацький. Їх справу з вивчення минувшини краю продовжили Григорій Ількевич, Антін Могильницький, Йосафат Кобринський, Микола Верщинський, Кирило Блонський, Григорій Боднар, а також Іван Франко, Володимир Гнатюк, Антін Петрушевич, Юліан Целевич, Ісидор Шараневич, Володимир Шухевич, Іван Крип'якевич та інші.

Так, одним з осередків краєзнавчого дослідження в регіоні стає «Руська трійця» у складі Івана Вагилевича, Якова Головацького, Маркіяна Шашкевича. В результаті народознавчих мандрівок Прикарпаттям і Гуцульщиною було зібрано цілу низку народних пісень, які увійшли до альманаху «Русалка Дністрова».

Значний внесок у краєзнавчі дослідження Івано-Франківщини зробив Іван Вагилевич, який записував народні пісні, проводив польові археологічні дослідження, розшукував історичні, фольклорні та етнографічні пам'ятки. Також він вивчав опришківський рух та історію виникнення давніх міст краю, зокрема, Галича, розпочав дослідження історії та архітектури середньовічного православного чоловічого монастиря в Маняві[джерело?].

Початок 20 століття

Кінець XIX — початок XX століття ознаменований в історії краєзнавчого руху Прикарпатського краю працями Івана Франка, дослідженнями Володимира Гнатюка, Володимира Шухевича, Михайла Павлика, Луки Гарматія.

Низку краєзнавчих праць написав щодо різних періодів Галичини, зокрема, Галича, Михайло Грушевський. Особливо цікавий період краєзнавчих досліджень у часи ЗУНРу позначений діяльністю Крип'якевича, Томашевського, Кордуби.

Друга половина 20 століття

На Прикарпатті друга половина двадцятого століття відзначена діяльністю історика Юліана Целевича, котрий дослідив історію Скиту Манявського, та професора Володимира Грабовецького.

Важливою подією в краєзнавчому житті Івано-Франківської області стало видання «Історії міст і сіл України. Івано-Франківська область», до колективу авторів якого входили Петро Арсенич, Іван Васюта, В. Гараць, Микола Кучеров, Ярослав Мельничук, Лариса Правдива, Олександра Синиця, Олексій Сьома, Петро Федорчак, Микола Хвостін, Адольф Ясінський.

Спілка краєзнавців України

У 1989 році за ініціативи Михайла Паньківа була створена робоча група і розроблений проект статуту краєзнавчого товариства ім. І. Франка. Тоді ж була створена Всеукраїнська Спілка краєзнавців. Статут обласної організації був затверджений на установчих зборах 17 травня 1991 року. Одночасно головою обласної організації було обрано професора Володимира Грабовецького, який очолював організацію впродовж п'яти років. На сьогодні він є почесним головою організації.

З 1996 року керівником обласної організації краєзнавців став заслужений працівник культури України Богдан Гаврилів. Незважаючи на фінансову кризу видавались нові дослідження з історії краю, створювались музеї, відкривались пам'ятники борцям за незалежність України. Були утворені осередки краєзнавців в Коломиї, Галичі, Снятині, Калуші, Долині, Богородчанах, у Надвірній. З 2009 року головою обласної організації НСКУ є Косило Михайло Юрійович, заслужений працівник освіти України.

Налагоджено співпрацю з багатьма громадськими організаціями. в тому числі з Українським товариством охорони пам'яток історії та культури, «Меморіалом», «Просвітою», Науковим товариством імені Шевченка, Клубом української інтелігенції ім. Б. Лепкого, а також з державними музеями, бібліотеками, установами та організаціями.

Разом з краєзнавчим відділом обласної наукової бібліотеки ім. І. Франка, видаються краєзнавчі бібліографічних покажчики та покажчиків до ювілеїв провідних краєзнавців регіону. У 1998 році до 100-річчя з дня народження опублікований ювілейний збірник «Краєзнавець Олександр Феданко», а в 2000 році видання «Історик, краєзнавець Ярослав Мельничук (1930–1986)», «Лауреати обласної премії імені Івана Вагилевича», «Лауреати премії імені академіка Івана Крип'якевича» (2005 р.) тощо. Кількість окремих публікацій краєзнавчих видань під егідою обласної Спілки краєзнавців досягає 200 книг.

Сьогодні організація нараховує 104 краєзнавці. Серед них 3 академіки, 8 професорів, докторів наук, 10 доцентів, кандидатів наук, 20 науковців і викладачів, 14 заслужених працівників різних галузей. Понад 30 є лауреатами обласних та міських премій з різних галузей знань.

Наукові конференції та відзнаки

У 1997 році проведено ІІІ Прикарпатську історико-краєзнавчу конференцію в м. Івано-Франківську з публікацією збірника доповідей і повідомлень, а в наступні роки матеріали IV і V Прикарпатських конференцій були опубліковані в журналі «Краєзнавець Прикарпаття».

У 1998–2009 роках краєзнавці області брали участь у низці міжнародних та регіональних конференцій, присвячених 1100-річчю стародавнього Галича, 800-річчю Галицько-Волинського князівства, 300-річчю народження народного героя України Олекси Довбуша, 750-річчю коронації Данила Галицького, 100-річним ювілеям від дня народження Романа Шухевича, Степана Бандери, 850-річчя заснування м. Снятина та ін.

До 20-річчя утворення обласної організації Національної Спілки краєзнавців України було проведено ХІІ Всеукраїнську наукову історико-краєзнавчу конференцію на тему «Освітянське краєзнавство: досвід, проблеми, перспективи».

Також існує обласна премія у галузі краєзнавства імені Володимира Теодоровича Полєка.

Краєзнавство на Івано-Франківщині сьогодні

Окрім Національної спілки краєзнавців значним центром дослідження історії регіону є Прикарпатський національний університет ім. В. Стефаника, де працює 28 дослідників краю, членів Національної Спілки краєзнавців України.

Протягом останніх років було здійснено низку наукових проектів, в результаті яких було підготоване до друку «Літописів та хронологічних довідників» з історії Прикарпаття, а також міст і сіл Івано-Франківщини. У 1997 році вперше надруковано «Історія Прикарпаття в бібліографії» (850 позицій), «Некрополі Прикарпаття». Також було підготовлено до друку й низку інших видань, в тому числі «ЗУНР в пам'ятках історії та культури» (1998), «Вшанування пам'яті Олекси Довбуша на Прикарпатті» (1999).

У 2000-роках за участю краєзнавців підготовлено історико-культурологічне видання «Прикарпаття. Спадщина віків» (2006) та ілюстровану історію ЗУНР (2008) тощо. А під керівництвом професора Марчука В. В. здійснено видання монографії «Покуття».

Наприкінці 2009 року член НСКУ Дмитро Іванович Мохорук презентував 7-томне видання «Історія с. Топорівці» Городенківського району[джерело?]. Г. Карась, Р. Діда, М. Головатий, Б. Гаврилів видали енциклопедичний довідник «Івано-Франківськ».

Краєзнавці Івано-Франвщини співпрацюють з державними та громадськими музеями області.

Значним центром Краєзнавства в Івано-Франківській області є Коломия, де працює близько десятка активних краєзнавців (І. Монолатій, М. Васильчук, В. Лаппо, М. Савчук, В. Ковтун та ін.).

Обласний центр туризму і краєзнавства учнівської молоді

Обласна організація НСКУ співпрацює з Івано-Франківським обласним центром туризму і краєзнавства учнівської молоді. Так, учні шкіл Прикарпаття беруть участь в акції «Моя земля — земля моїх батьків», яка покликана для збереження і примноження традицій, звичаїв і обрядів українського народу[джерело?]. У навчальних закладах Івано-Франківської області налагоджена робота експедицій «Історія міст і сіл України» та «Моя Батьківщина — Україна»[джерело?], обласної експедиції «Люби і знай свій рідний край»[джерело?], в яких взяло участь понад 58500 школярів[джерело?].

З 2003 році видається регіональний науково-методичний альманах «Краєзнавець Прикарпаття», а з 2010 року — бібліотека журналу «Краєзнавець Прикарпаття», де публікуються матеріали про відомі постаті Прикарпаття.

Краєзнавчі музеї Івано-Франківщини

Див. також

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.