Крекінг-установка у Рафнесі

Крекінг-установка у Рафнесі — складова частина норвезького нафтохімічного майданчика, який станом на другу половину 2010-х належить компанії INEOS.

Рафнес
Виробничий майданчик INEOS у Рафнесі

Із розвитком газовидобутку в Норвегії з'явилась можливість вилучати на газопереробних заводах значну кількість гомологів метану. Це в свою чергу надало змогу запустити у 1977 році установку парового крекінгу, для розміщення якої обрали Рафнес (сто десять кілометрів на північний захід від Осло). Як сировину це виробництво споживало етан (30%), пропан (45%) та бутан (25%). В подальшому установка пройшла ряд модернізацій, котрі збільшили річну потужність по етилену вдвічі – до 600 (за іншими даними – 620) тисяч тонн. Крім того, тут продукується 80 тисяч тонн пропілену.

Варто відзначити, що завершена в 2016 році модернізація (до проведення якої потужність установки становила 550 тисяч тонн етилену) була розрахована на збільшення використання сировини, котра з’явилась на світовому ринку внаслідок «сланцевої революції» у США. На той час норвезького етану вже не вистачало для подальшого розширення, до того ж частина його йшла на піролізну установку в шведському Стенунгсунді. Як наслідок,  INEOS прийняла рішення організувати трансатлантичні поставки етану, для чого замовили спеціальний танкерний флот. У березні 2016-го до Норвегії прибуло судно INEOS Intrepid, котре доправило першу партію етану з терміналу в Маркус-Хук (Пенсільванія).

Вироблений у Рафнесі етилен в подальшому використовують на похідних виробництвах поліетилену низької щільності (140 тисячі тонн) та мономеру вінілхлориду (530 тисяч тонн, в подальшому постачається для полімеризації у ПВХ через тунель довжиною 3,5 км, прокладений під Фрей-фіордом). Надлишок етилену експортується морським шляхом до Антверпену (в 2018-му INEOS ввела тут в експлуатацію термінал, розрахований на прийом 1 млн тонн на рік).[1][2][3][4][5][6]

У 2018-му оголосили про наміри довести виробництво етилену в Рафнесі до понад 1 млн тонн на рік. Також збираються збільшити потужність заводу мономеру вінілхлориду на 70 тисяч тонн.[7][8]

Примітки


  1. Inovyn | Rafnes. www.inovyn.com. Процитовано 26 вересня 2019.
  2. Hydro Polymers. www.knak.jp. Процитовано 26 вересня 2019.
  3. INTERNATIONAL SURVEY OF ETHYLENE FROM STEAM CRACKERS—2015 Leena Koottungal. Архів оригіналу за 8 січня 2017.
  4. Author. INEOS Olefins & Polymers Europe Sites. www.ineos.com (англ.). Процитовано 26 вересня 2019.
  5. INEOS invests NOK 300 million in the new cracker furnace at Rafnes. heroyaindustripark (англ.). Процитовано 26 вересня 2019.
  6. Taffe, Peter. First US ethane shipment docks at INEOS Rafnes complex. Icis (амер.). Процитовано 26 вересня 2019.
  7. Author. INEOS plans massive European expansion programme. www.ineos.com (англ.). Процитовано 26 вересня 2019.
  8. Author. INOVYN to deliver major expansion project at Rafnes, Norway. www.ineos.com (англ.). Процитовано 26 вересня 2019.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.