Кривоносівка (Черкаська область)

Кривоно́сівкасело в Україні, у Золотоніському районі Черкаської області, підпорядковане Зорівській сільській громаді. Населення — 704 чоловік (на 1 січня 2007 року).

село Кривоносівка
Країна  Україна
Область Черкаська область
Район/міськрада Золотоніський район
Громада Зорівська сільська громада
Рада Зорівська сільська рада
Облікова картка Село на сайті ВРУ 
Основні дані
Засноване кінець 17 століття
Населення 704 (на 1 січня 2007 року)
Площа 2,697 км²
Густота населення 261 осіб/км²
Поштовий індекс 19746
Телефонний код +380 4737
Географічні дані
Географічні координати 49°46′35″ пн. ш. 32°17′10″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря
115 м
Відстань до
обласного центру
40,4 (фізична) км[1]
Місцева влада
Адреса ради с. Зорівка
Карта
Кривоносівка
Кривоносівка
Мапа

Село розташоване в північно-східній частині району, на сході межує з Чорнобаївським районом. Рельєф рівнинний, лише кілька курганів виділяються на фоні рівнини.

Історія

Засноване село наприкінці XVII століття. Про історію походження Кривоносівки існує кілька переказів-легенд. Так, на думку деяких дослідників, засновником села був славнозвісний козацький полковник Максим Кривоніс, який оселився в цьому місці на березі озера Розсохи. Проте історичні документи спростовують ці свідчення, бо в першій половині XVII століття узбережжя Розсоші не було безлюдним степом.

Селище було приписане до Михайлівської церкви в Лукашівці.[2][3][4]

Селище є на мапі 1826-1840 років.[5]

Село відносилось до Вознесенській волості Золотоніського повіту. За даними перепису 1859 року в селі було 165 дворів, проживало 840 осіб. У користуванні вони мали 120 десятин землі.

Перед 1911 роком з'явилась своя Богословська церква[6][7]

Восени 1928 року,під час примусової колективізації, утворилися перші колгоспи: «Жовтнева зірка», «Пролетарський степ», «Червона нива». 1930 році ці три артілі об'єдналися в один колгосп імені Косіора.

У 1958 році село електрифіковано. У 1959 році колгосп «Комунар» села Кривоносівка і колгосп «Перемога» села Хрущівка були об'єднані в один. Згодом, у 1961 році господарства роз'єдналися і колгосп одержав назву імені Шевченка. Потім був перейменований в імені Мічуріна. Завдяки підвищенню культури землеробства, правильному добору кадрів, колгосп перетворився в багатогалузеве господарство, яке мало в обробітку 770 га сільськогосподарських угідь. У результаті реорганізації господарство було перейменовано в СТОВ «Мічурінське», керівником якого був Полях Віталій Іванович.

Сучасність

До послуг мешканців села дві бібліотеки, відділення зв'язку, Будинок культури, загальноосвітня школа, дитячий садок «Сонечко». Медичне обслуговування здійснює фельдшерсько-акушерський пункт.

Відомі люди

Супутниковий знімок.

Джерела

Примітки

  1. maps.vlasenko.net(рос.)
  2. Зведений каталог метричних книг що зберігаються в державних архівах України т.4, ст. 616 (UK). Український науково-дослідницкий інститут архівної справи та документознавства.
  3. Зведений каталог метричних книг що зберігаються в державних архівах України т.3, ст. 476 (UK). Український науково-дослідницкий інститут архівної справи та документознавства.
  4. Зведений каталог метричних книг, клірових відомостей та сповідних розписів (UK). Центральний державний історичний архів України, м. Київ (ЦДІАК України).
  5. Специальная карта Западной части России Шуберта 1826-1840 годов. www.etomesto.ru. Процитовано 3 листопада 2021.
  6. Полтавский губерский статистический комитет. (1911). Список населенных мест Полтавской губернии, с кратким географическим очерком губернии. (Російска). Полтава: Электроная типография Д.Н. Подземского Петровская улица собственый дом, 1912. с. 32 з 562.
  7. Зведений каталог метричних книг що зберігаються в державних архівах України т.3, ст. 473 (UK). Український науково-дослідницкий інститут архівної справи та документознавства.

Посилання


This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.