Крижмо

Кри́жмо (через пол. kryżmo і чеськ. křižmo, «миро» від давн.в-нім. chrismo, що сходить до лат. chrisma — «миро», «помазання»)[1] — біле простирало або рушник, в яке обгортають при хрещенні людину одразу ж після триразового занурення у воду. Взагалі, за церковними правилами, це повинна бути біла нова одежина для немовлят або біла нова сорочка для дорослого. Але в наш час використовуються простиральце або світлий рушник.

Хрещення князя Володимира. (Віктор Васнецов 1890).

Отці Церкви у своїх писаннях і богослужбових текстах іменують крижмо як одяг блискучою ризою, ризою царською, одягом нетління. Облачення в «ризу світло» після Хрещення знаменує, насамперед, повернення людини до цілісності і невинності, якими вона володіла в раю, відновлення її істинної природи, замутненої і спотвореної гріхом.

Під час Хрещення крижмо наділяється Божою благодаттю і повинне зберігатися в будинку у батьків хрещеного або у самого хрещеного, якщо він доросла людина.

Примітки

Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 3 : Кора — М / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 3 : Кора — М. — 552 с. — ISBN 5-12-001263-9.

Джерела

Посилання

Крижмо // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — 1960. — Т. 3, кн. VI : Літери Ком — Ле. — С. 762. — 1000 екз.

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[1] Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 3 : Кора — М / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 3 : Кора — М. — 552 с. — ISBN 5-12-001263-9.