Кримтролейбус

Тролейбус Богдан Т701 на шляху із Сімферополя до Ялти

Підприємство «Кримтролейбус» було створено рішенням Кримського облвиконкому № 337 від 9 травня 1959 року задля обслуговування тролейбусів на найдовшій подібній мережі у світі^{[джерело?]} — міжміській трасі Сімферополь-Алушта-Ялта[3].

З 1977 року в адміністративній будівлі «Кримтролейбуса» працює «Музей історії трамвая та тролейбуса»[4].

Станом на 2010 рік «Кримтролейбус» мав 287 тролейбусів, середній вік яких складав — 25,7 років. Цей показник дозволив занести «Кримтролейбус» до Книги рекордів Гіннеса як підприємство з найстарішим технічним парком тролейбусів у світі[5][6].

У 2012 році підприємство встановило пам'ятник тролейбусу Škoda 9Tr, який за 40 років експлуатації перевіз понад 20 млн осіб[7].

1 січня 2015 року КРВП «Кримтролейбус» було перейменовано у ДУП РК «Кримтролейбус»[3].

29 грудня 2017 року так звана «Рада міністрів» «Республіки Крим» вирішила реорганізувати підприємство та передати його в управління «Кримавтотрансу»[8]. Однак, вже за два місяця це рішення було скасовано[9]. «Голова» «Ради міністрів» «Республіки Крим» Сергій Аксьонов пояснив це рішення відсутністю економічного обґрунтування зі сторони міністерства транспорту[10].

Дотації підприємству з боку бюджету Криму у 2002 році склали 2 млн гривен, український бюджет профінансував «Кримтролейбуса» на суму 7,4 млн грн[11].

За 2003 рік витрати «Кримтролейбуса» склали 28,7 млн грн, а доходи — 27,9 млн грн[12][13].

Витрати «Кримтролейбуса» за 2008 рік складали вже 1 млн гривень. За дев'ять місяців 2009 роки ця сума зросла до 11 млн гривень. Такі показники стали наслідком невиділення бюджетом компенсацій витрат з перевезення пільгових категорій громадян (пільговики, на той час, складали більше 60 % від усього пасажирообігу) та відшкодування різниці в тарифах у зв'язку з їх регулюванням. В цій ситуації керівництво ініціювало процедуру банкрутства[14].

Заборгованість держбюджету перед «Крымтроллейбусом» у 2009 році складала 13 млн грн[15]. Сума боргу підприємства перед кредиторами на 2010 рік становила майже 9 млн гривень, причому 80 % від цієї суми були боргом пенсійного фонду перед «Кримтролейбусом»[16].

У 2013 році бюджет заборгував «Кримтролейбусу» 12,2 млн гривень за компенсацію перевезення пільговиків[17].

Витрати за 2016 рік склали 19 млн російських рублів[18].

За 2018 рік річні доходи підприємства склали 285 млн рублів[19].

На закупівлю нових тролейбусів у 2008 році держбюджет України виділів субвенцію у розмірі 9,8 млн грн[20].

У 2009 році «Кримтролейбус» купив Богдан Т60111 за 1,4 млн грн[21].

Влітку 2010 року було заявлено про намір закупити 100 тролейбусів корпорації «Богдан» за 400 млн грн[22]. Вже у жовтні «Богдан» отримав контракт на постачання 61 тролейбуса на суму 142 млн грн, які надало Міністерство житлово-комунального господарства Криму[23]. За іншими даним ці кошти були видалені зі стабілізаційного фонду державного бюджету України[24]. Нові машини були поставлені в березні 2011 року[25].

• Македонов Едуард Іванович (1992—2003)[29]^{[неавторитетне джерело]}
• Кащавцев Петро Володимирович (вересень 2005 — березень 2009)[30]
• Смирнов Геннадій (березень — травень 2009)[31]
• Космачевський Юрій Іванович (травень 2009 — серпень 2010)[32]
• Ванханен Іван Вільямович (серпень — вересень 2010)[33]
• Нахлупін Віталій Германович (вересень — листопад 2010)[34][35]
• Заікін Валерій Павлович (січень 2011 — 10 березня 2014)[35][36][37]
• Єрнєв Сергій Валентинович (березень — вересень 2014)[38]
• Мордасов Володимир Вікторович (вересень 2014 — грудень 2015)[39]
• Швейкус Олександр Михайлович (січень — серпень 2016)[40]
• Попов Ростислав Миколайович (жовтень 2016 — жовтень 2017)[41][42]
• Прокоп'єв Ілля Олександрович (з грудня 2017)[43]

• Кримський тролейбус

• Артюхова, И. В., Кобенко, А. П. (2011). Оценка финансово-экономического состояния КРПП «Крымтроллейбус». Культура народов Причерноморья.

• «Крымтроллейбус» — история возрождения
• 50 лет КРПП «Крымтроллейбус» (буклет)