Кротошин (Львівський район)

Крото́шин — село в Україні, у Пустомитівському районі Львівської області. Населення становить 1029 осіб. Орган місцевого самоврядування - Давидівська сільська рада. Село входить до Давидівської ОТГ.

село Кротошин
Країна  Україна
Область Львівська
Район/міськрада Львівський
Рада Давидівська ОТГ
Основні дані
Засноване 1377
Населення 1029
Площа 1,49 км²
Густота населення 690,6 осіб/км²
Поштовий індекс 81136[1]
Телефонний код +380 3230
Географічні дані
Географічні координати 49°44′48″ пн. ш. 24°05′16″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря		 325 м
Місцева влада
Адреса ради 81136, Львівська обл., Львівський р-н, с. Кротошин
Карта
Кротошин
Кротошин
Мапа

 Кротошин у Вікісховищі

Храм Покрови Пресвятої Богородиці УАПЦ

Населення

За даними всеукраїнського перепису населення 2001 року, у селі мешкало 584 особи. Мовний склад села був таким:

Мова Кількість осіб Відсоток
українська 1 027 99.8
російська 2 0.2

Станом на 2017 рік населення 1 250 осіб.

Історія

Перша згадка про село датується 11 жовтням 1377 року, саме у цей день було створено документ, за яким декілька сіл разом із Кротошиним передавалися в дар від Владислава Опольського до львівського домініканського монастиря Божого Тіла. Очевидно, що село існувало і раніше, загалом же важливим є те, що в селі і надалі аж до 1939 року найбільшим землевласником був саме цей домініканський монастир.[2][3]

В цьому ж документі також вказувалась і мета подібної передачі - гроші отримані із села повинні були йти на щонедільні меси за упокій. Загалом же, діяльність домініканського ордену була дуже активною. Так, у 1397 році польський король Владислав ІІ Ягайло звільнив усі домініканські володіння, разом із Кротошиним від цивільного податку, а у 1399 році Галицький архієпископ Якуб Стрепа звільнив Кротошин і від церковного податку.[3][4]

Цей же архієпископ у 1399 році надав селу дозвіл на спорудження каплички.[3]

Відомі також факти нападу татарів на Кротошин, один із таких випадків відбувся у 1515 році. Тоді у черговій люстрації королівських земель зазначалось, що село було повністю спалене татарами.[5]

Тим не менш, домініканський орден доволі швидко зміг відновити поселення. Сталося це, у першу чергу, завдяки колонізації, якій сприяв орден, вже у 1578 році площа землі, що належала цьому селу збільшилась у декілька разів, як наслідок, незабаром більшість населення вже була етнічно польською.[3][6]

Станом на середину 19 ст. у селі був власний млин та школа, що говорить про достаток села, окрім того, коштом римо-католицької церкви у 1855 р. тут споруджено кам’яний костел Всіх Святих. Загалом, церковна ієрархія у 19 ст. виглядала наступним чином: Римо-католицька парафія - Щирецький деканат - Львівська архідієцезія. Як уже згадувалось на початку, церква зберігала домінуюче положення у користуванні землею.[3]

Ситуація змінилась уже у події «Золотого вересня» 1939 року. Приблизно в цей час із радянізацією відбулась і секуляризація церковних земель. Приміщення церкви вціліло, і пізніше, вже у часи незалежності перейшло до Української Автокефальної Православної Церкви та стало називатись храмом Покрови Пресвятої Богородиці. [3]

Герб
  • Фоном герба служать два кольори: - блакитний (як на прапорі України) - небесна царина і зелений (кольору трави) - земна царина;
  • На верхньому (блакитному) фоні розміщено сонце - символ воскреслого Ісуса, що освітлює наше село і наше майбутнє та, у вигляді голуба, Святий Дух, котрий витає над селом, захищає та одухотворяє його;
  • Розділяє земне і небесне – Дерево життя, яке коріннями ввійшло у нашу історію, а віттями шумить у майбутньому села. Також це три дороги, по яких депортували у 1946 році людей із трьох найбільших (які сьогодні перебувають на території Польщі): Запалів, Новосілки Кардинальські та Радруж;
  • Зліва від стовбура Дерева життя – розгорнута книжка. Це Євангеліє, чи наша Історія, чи Навчальна книга життя – усе це минуле, сьогодення і майбутнє Кротошина;
  • Справа від стовбура Дерева життя - придорожня капличка – символізує одне із основних роздоріжж у минулому, також це схоронення від негоди, орієнтир та дороговказ шляху до Бога. Таких капличок у Кротошині є чотири;
  • Корінням Дерева життя є 1377 рік – перша згадка про Кротошин у Львівському Державному архіві. Є археологічні розкопки, у яких знайдено сліди дохристиянської і Черняхівської доби;
  • Внизу зеленого фону по три голубі хвилясті лінії справа і зліва від стовбура Дерева життя означають джерела, ставки і річечки, які струменять на території села.

Прапор
  • Розмір полотнища Прапора в пропорції: (ширина – довжина) 2:3;
  • Форма Прапора: жовтий трикутник основою лежить на древку прапора, а вістрям на 1/3 увійшов у рівні смужки блакитного і зеленого;
  • Кольорами прапора слугують три кольори, які присутні на Гербі: жовтий, блакитний і зелений;
  • Жовтий, сонячний, гарячий – символізує сонце, тепло, добробут; блакитний – мирне небо; зелений – родючість, урожай, добробут кротошинців.

Церква

Назви вулиць
  • вул. княгині Ольги
  • вул. Лесi Українки
  • вул. Сiчових Стрiльцiв
  • вул. Лiсна
  • вул. Сонячна
  • вул. Северина Наливайка
  • вул. Iвана Франка
  • вул. Вітру
  • вул. Новосільська
  • Малоповерховий житловий комплекс у селі Кротошин

Примітки
  1. Довідник поштових індексів України. Львівська область. Пустомитівський район
  2. Akta grodzkie i ziemskie (Польська). с. 10–11.
  3. Чорний, М. (2009). Формування земельної власності домініканських монастирів Галичини у XIII – першій половині XV ст. (Українська). с. 259–263.
  4. Zródla dziejowe. Tom XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. (Польська). Варшава. с. 26–27.
  5. Zródla dziejowe. Tom XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. (Польська). Варшава. с. 73.
  6. Zródla dziejowe. Tom XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. (Польська). Варшава. с. 154.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.