Соловій Христина Іванівна

2013 року у виконанні Христини Соловій пролунала лемківська пісня «Горе долом ходжу» на телевізійному пісенному конкурсі «Голос країни-2013» в Україні. Після виступу співачка потрапила в команду до українського продюсера Святослава Вакарчука. 20-річна дівчина підкреслила, що ніколи не співатиме російську поп-музику та відмовиться від участі в проєкті, якщо тільки Тіна Кароль чи Олександр Пономарьов повернуться до неї[4].

Христина співала переважно лемківські композиції та дійшла до півфіналу пісенного конкурсу[6].

	«Моє життя змінилося повністю в тому сенсі, що я відчула: напевно, все ж таки я повинна займатися музикою. Коли стільки людей повірили в мене після одного ефіру, мені здалося, що було б дуже нерозумним відмовлятися. Хоча я ніколи не уявляла, що буду давати концерти, виступати на сцені з мікрофоном сама…»
— Христина Соловій

Завдяки конкурсу Соловій почала працювати зі Святославом Вакарчуком, випустивши одразу ж декілька кліпів на власні слова та музику.

22 вересня 2015 року на фестивалі ГогольFest відбувся реліз дебютного альбому Христини Соловій «Жива вода». Він складається з 12 пісень, дві з яких — «Тримай» і «Синя пісня»[7] — написала сама співачка. Решта ж 10 — це українські народні композиції в авторській адаптації Святослава Вакарчука.

Альбом увійшов до рейтингу ТОП-10 найкращих альбомів 2015 року[8] і ТОП-12 найкращих українських альбомів 2015[9].

	«Кожна з народних пісень, які увійшли в цей альбом, в певний період були для мене емоційним сплеском. Більшість з них я співала в народному ансамблі «Лемковина», але довго виношувала мрію дати цим пісням нове дихання, щоб їх знали та співали молоді люди»
— Христина Соловій

Запис альбому проходив у Києві, на студії «ЗвукоЦех». Милош Єлич та Святослав Вакарчук стали саунд-продюсерами альбому[10].

	«В цілому, альбом «Жива вода» заслуговує на той же відгук, який директор лейблу Nova Records Валерій Тверській залишив колись до альбому «Янанебібув» групи «Океан Ельзи»: «Нічого зайвого». Дванадцять треків альбому можна легко прослухати на одному диханні – і з задоволенням відразу ж включити на repeat»
— Антон Бессонов («Тім Талер»)[11]

Перший авторський кліп Христини на пісню «Тримай» викликав неабиякий ажіотаж на просторі Інтернету. За декілька днів під відео-роботою стояв показник в 1 млн переглядів на YouTube. Другий кліп на лемківську пісню «Під облачком» в березні 2016 року досяг 1 мільйона переглядів за 5 місяців після прем'єри.

Кожен музичний відеокліп Соловій набирає по кілька мільйонів переглядів[12][13], в той час як кліп на пісню «Тримай» перевищив позначку в 22 мільйони[14]. Цікаво, що твір з'явився майже одразу ж після першого ефіру «Голосу країни»[15].

26 жовтня 2018 року Христина випустила новий альбом під назвою «Любий друг». Він майже повністю складається з авторських пісень, натхненних особистими сповідями та спогадами співачки. Виняток — народна композиція «Оченька мої чорні». Вперше вихід авторського збірника було анонсовано ще восени 2016[16].

В альбом увійшло 11 пісень, три з яких було випущено окремими синглами — «Хто, як не ти», «Fortepiano» і «Шкідлива звичка»[17].

Альбом увійшов до рейтингу ТОП-18 найкращих українських альбомів 2018 року[18].

	«Альбом «Любий друг» – це збірка прекрасних ліричних пісень. Тексти Христини Соловій безумовно зачіпають за серце та душу, адже вони написані для того, щоб знайти відгук у слухачів»
— СЛУХ Медіа[19]

Христина сама стала авторкою слів та музики до альбому. Музика в піснях «Шкідлива звичка» і «Про Весну»[20] була написана в співавторстві з братом, Євгеном Соловій. Не обійшлося в альбомі й без авторської адаптації Соловій до творів інших авторів. Пісня «Океан»[21] — це переклад і адаптація вірша «memento море» Марії Кевліной, «Стежечка»[22] — вірші Івана Франка, «Отсе тая стежечка», «Оченька мої чорні» — народні буковинські пісні. У створенні «Любого друга» також брав участь й Милош Єлич.

2019 року в продаж надійшов обмежений тираж CD-дисків альбому. Дизайном компакт-диска займалися Андрій Балан, Павло Литвиненко (один з саунд-продюсерів альбому) і Антон Песоцький.

	«Я намагалася, щоб музика на диску мала ностальгічний і чуттєвий саунд, з теплим, літнім настроєм. Море є наскрізним образом у багатьох піснях, тому ми з Андрієм Баланом вирішили зробити на ньому акцент на обкладинці»
— Христина Соловій

Сингл «Fortepiano», який найбільше розкриває звучання альбому, зібрав вже понад 7 млн переглядів на YouTube[23].

У 2018 році композиція «Стежечка» (на слова Івана Франка у авторській адаптації виконавиці) з другого альбому «Любий друг» стала офіційним саундтреком українського історичного екшену «Крути 1918»[24].

Однойменний кліп, який побачив світ 22 січня 2018 року, складається з кадрів з фільму та окремо відзнятих планів з самою Христиною. Режисером відеоролику, як і фільму, виступив Олексій Шапарев.

	«Ця композиція була написана приблизно п'ять років тому, а її текст взагалі з минулого століття. Це дуже хвилююче, що саме в День соборності України їм судилося зійтися в єдиному часі та просторі, ставши супроводом фільму «Крути 1918»»
— Христина Соловій[25]

У кінострічці, окрім «Стежечки», пролунала ще одна композиція у виконанні Христини з репертуару групи «Океан Ельзи» — «Холодно».

	«Коли ми думали над музичною концепцією стрічки, зрозуміли, що в чоловічій історії нам вкрай необхідний жіночий голос, який би посилив драматургію. І першою, хто прийшла в голову, стала Христина Соловій, душа сучасної української пісні. Ми, творці фільму, радіємо, що в нас вийшла така плідна співпраця»
— Продюсер фільму «Крути 1918» Андрій Корнієнко[24]

Українські музичні критики вважають Христину Соловій українською фолк, фолк-рок, поп, інді-поп, дрим-поп, поп-рок співачкою й автором пісень, а також поп-фолком нового покоління.

	«Мені важко визначати жанри своїх пісень. Але мені здається, що це відверта альтернатива традиційної поп-музики в Україні. Трохи відійшла від провідної ролі акустичної гітари в своїй музиці. З'явилося більше електроніки в піснях. Це додало простору і атмосферності»
— Христина Соловій

З самого початку своєї кар'єри Христина не приховувала, які групи та виконавці вплинули на її творчий розвиток. Зокрема такі як Серж, Шарлотта Генсбур, Земфіра[26], Квітка Цісик, група «Океан Ельзи», Ніна Матвієнко, Руслана, гурт Queen, хор Верьовки, ВВ[27], Бумбокс. Періодично співачка повертається до улюбленого режисера Ларса фон Трієра.

	«Я дуже переймаюся ним, захоплююся його особистістю, читаю біографію, а потім думаю: «Все, вистачить цього мраку»»
— Христина Соловій[28]

У 2009 році Христина Соловій вступила до філологічного факультету на спеціальність «Літературна критика», бо хотіла міцно пов'язати своє життя з літературою. Навчання в ЛНУ, як і сам переїзд до Львова, дуже вплинули як на розвиток особистості Христини, так і на її рівень самосвідомості. Улюблені лектори — Ірина Старовойт (історія світової літератури) і Ростислав Чопик (історія української літератури).

З першого ж курсу Соловій потрапила до кола львівського богемного середовища. Серед близького оточення співачки були талановиті поети, письменники, перекладачі, актори та художники. Перебуваючи в такому колективі, Христина неодноразово відвідувала могилу улюбленого поета на Янівському цвинтарі — Богдана-Ігоря Антонича (колишнього студента ЛНУ). Саме там з вуст співачки вперше пролунали лемківські пісні у вузькому колі однодумців[29].

У 2018 році співачка підтримала гуманістичну ініціативу UAnimals та з'явилася на червоній доріжці національної кінопремії Золота дзиґа в футболці «Цирк без тварин». Після цього на офіційній сторінці у Facebook виконавиця звернулася з закликом до заборони подібної діяльності.

	«Зізнаюся, ще в минулому році я навіть не здогадувалася про існування цих жахливих катівень для тварин. Воно й не дивно, тому що в XXI столітті складно навіть уявити подібну жорстокість. Прямо зараз по всій Україні продовжують працювати безліч подібних приміщень, де мисливських собак навчають відстежувати і вбивати тварин»
— Христина Соловій

Виконавицю завжди надихала та захоплювала зоозахисна діяльність Бріжіт Бардо[30].

У тому ж році Христина приєдналася до акції в підтримку українського режисера Олега Сенцова, незаконно засудженого в Росії[31].

• 2015 — Жива вода
• 2018 — Любий друг
• 2021 — Rosa Ventorum I

• 2015 — Тримай
• 2015 — Синя пісня
• 2016 — Хто, як не ти?
• 2017 — Fortepiano
• 2018 — Шкідлива звичка
• 2018 — Стежечка
• 2019 — Холодно (кавер-версія)
• 2020 — Коала
• 2021 — Втiкала