Ксенія Олександрівна

Ксенія Олександрівна
Велика Княгиня Ксенія Олександрівна
Народилася 25 березня (6 квітня) 1875[1][2]
Санкт-Петербург, Російська імперія
Померла 20 квітня 1960(1960-04-20)[3][4] (85 років)
Віндзор, Беркшир, Велика Британія
Поховання Рокбрюн-Кап-Мартен
Громадянство Російська імперія
Діяльність аристократка
Вчителі Vasily Sipovskyd
Знання мов давньоруська
Титул герцогиня
Рід Гольштейн-Готторп-Романови
Батько імператор Олександр III
Мати імператриця Марія Федорівна
Брати, сестри Ольга Олександрівна, Михайло Олександрович, Георгій Олександрович, Микола II і Олександр Олександрович (син Олександра III)
У шлюбі з Grand Duke Alexander Mikhailovich of Russia[1]
Діти Ірина, Андрій, Федір, Микита, Дмитро, Ростислав, Василь
Нагороди

Ксенія Олександрівна (Романова) (нар. 25 березня [6 квітня] 1875, Санкт-Петербург пом. 20 квітня 1960, Віндзор, Велика Британія) велика княгиня, дочка імператора Олександра III, сестра російського імператора Миколи II.

Біографія

Ранні роки

Ксенія Олександрівна народилася 25 березня (за старим стилем) 1875 року в Санкт-Петербурзі. Вона була четвертою дитиною, і старшою дочкою імператора Олександра III і імператриці Марії Федорівни.

Дитинство і юність великої князівни пройшли в Гатчині, де любили жити її батьки. Вона була улюбленицею матері, та й зовні схожа на свою «дорогу Мама». [5]

«Найбільше достоїнство — особистий шарм — вона успадкувала від матері, імператриці Марії Федорівни. Погляд її чудових очей так і проникав в душу, її витонченість, доброта і скромність підкорювали будь кого».

князь Фелікс Феліксович Юсупов

Шлюб

Олександр Михайлович і Ксенія Олександрівна, 1894 рік
Сім'я Ксенії та Олександра

Першою і єдиною любов'ю Ксенії став великий князь Олександр Михайлович (Сандро), який дружив з її братами і часто бував в Гатчині. Вона була «без розуму» від високого, стрункого брюнета, вважаючи, що він найкраще за всіх на світі. Свою любов вона зберігала в таємниці, повідомивши про неї лише старшому братові, майбутньому імператору Миколі II, товаришу Сандро. Олександру Михайловичу Ксенія доводилася двоюрідною племінницею.

На початку 1894 року Ксенія отримала згоду батьків на шлюб з великим князем Олександром, і 25 липня в Петергофі відбулося весілля.

Велика княгиня Ксенія безмежно кохала свого чоловіка, приймаючи всі його інтереси. За перші 13 років шлюбу вона народила доньку і шістьох синів:

  • Ірина (1895-1970), з 1914 — дружина Фелікса Феліксовича Юсупова-молодшого (1887-1967).
  • Андрій (1897-1981), перша дружина — княгиня Єлизавета Фабрицієвна, уроджена Сассо-Руффо, княгиня Сант-Антимо (1887-1940). Діти: князь Михайло Андрійович (1920-2008), князь Андрій Андрійович (нар. 1923), княгиня Ксенія Андріївна (1919-2000). Друга дружина — княгиня Надін-Ада, уроджена Макдугалл (1908-2000). Діти: княгиня Ольга Андріївна (нар. 1950).
  • Федір (1898-1968), одружений з 1923 року на княгині Ірині Павлівні, уродженої Палей (1903-1990). Діти: князь Михайло Федорович (1924-2008). Розлучилися в 1936 році.
  • Микита (1900-1974), одружений з 1922 року на княгині Марії Іларіонівні, уродженій Воронцовій-Дашковій (1903-1997). Діти: князь Микита Микитович (1923-2007), князь Олександр Микитович (1929-2002).
  • Дмитро (1901-1980), одружений з княгинею Мариною Сергіївною, уродженою Голенищевою-Кутузовою (1912-1969). Діти: княгиня Надія Дмитрівна (1933-2002). Розлучилися в 1947 році.
  • Ростислав (1902-1978), одружений з 1928 року на княгині Олександрі Павлівні, уродженій Голіциній(1905-2006). Діти: князь Ростислав Ростиславович (1938-1999). Розлучилися в 1944 році. У другому шлюбі з 1945 року одружений з княгинею Ейліс, уродженою Бейкер (1923-1996). Діти: князь Микола Ростиславович (1945-2000). Розлучилися в 1951 році. У третьому шлюбі (з 1954 року) одружений з княгинею Ядвігою-Марією, уродженою фон Шаппюї (1905-1997).
  • Василь (1907-1989), одружений з 1931 року з княгинею Наталією Олександрівною, уродженою Голіциною (1907-1989). Діти: княгиня Марина Василівна (нар. 1940).

Буваючи з чоловіком за кордоном, Ксенія відвідувала з ним всі ті місця, які можна було б вважати «не цілком пристойними» для царської дочки, навіть відчувала фортуну за ігровим столом в Монте-Карло.

Проте подружнє життя великої княгині не склалася. У чоловіка з'явилися нові захоплення. Незважаючи на сімох дітей, шлюб фактично розпався. Але на розлучення з великим князем Ксенія Олександрівна не погодилася. Любов до батька своїх дітей, вона, незважаючи ні на що, зуміла зберегти до кінця своїх днів, щиро переживала його смерть в 1933 році (Див. нижче ).

Перша світова війна

Ксенія Олександрівна з командою свого військово-санітарного поїзда

Під час Першої світової війни Ксенія Олександрівна вела активну діяльність у сфері милосердя. Мала персональний санітарний поїзд, з командою якого неодноразово виїжджала на місця бойових дій. У Петрограді створила і очолювала шпиталь для поранених і видужуючих[6].

Еміграція

У 1919 році Ксенія Олександрівна разом з матір'ю та іншими родичами емігрувала за кордон. Спочатку жила в Данії, потім, після смерті матері, переселилася до Англії. Георг V надав їй і дітям у безкоштовне користування котедж Фрогмор-гаус неподалік від Віндзорського замку. При цьому її чоловікові жити там заборонили на тій підставі, що він ще до першої світової війни зраджував дружині[7].

Смерть

Померла Ксенія Олександрівна у квітні 1960 року в будиночку Вілдернесс-гаус на території палацового комплексу Гемптон-Корт, куди переїхала після смерті короля Георга V. Згідно з її передсмертної волі тіло великої княгині було перевезено на південь Франції і 29 квітня 1960 року поховано на Рокбрюнському кладовищі, поруч з коханим чоловіком, великим князем Олександром Михайловичем.

Генеалогія

Архів

Був домашній архів, 95 документів, в 2012 році викуплені на аукціоні в Лондоні, в грудні 2017 року це зібрання передано в дар Державному архівові Російської Федерації[8].

Примітки

  1. Ксения Александровна // Энциклопедический словарьСПб: Брокгауз — Ефрон, 1895. — Т. XVIа. — С. 907.
  2. Александр III // Энциклопедический словарь / под ред. И. Е. АндреевскийСПб: Брокгауз — Ефрон, 1890. — Т. I. — С. 411–413.
  3. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #124157319 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  4. Lundy D. R. The Peerage
  5. Григорян, Валентина Григорьевна. Биографический справочник [Текст]: [очерки о династии Романовых] / В. Г. Григорян. — М. : АСТ: Астрель ; М. : Хранитель2007. — 508 с. — (Историческая библиотека). — Альтернативное название: Романовы. Биографический справочник/ В.Григорян (загл. обл.). — ISBN 5-17-038050-X (ООО «Издательство АСТ»). — ISBN 5-271-14397-X (ООО «Издательство Астрель»). — ISBN 5-9762-0092-3 (ООО «Хранитель»). — ISBN 978-985-16-0699-9 (ООО «Харвест»)
  6. Великая княгиня Ксения Александровна
  7. «Последняя великая княгиня: любовь, опасности, сокровища»
  8. Архив старшей дочери Александра III передан в дар ГАРФ | Газета "МОНАРХИСТ"
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.