Ксилотрех антилопа
Ксилотре́х антило́па (лат. Xylotrechus antilope Schönherr, 1817 = Clytus hieroglyphicus Drapiez, 1819) — вид жуків з родини вусачів.
? Ксилотрех антилопа | ||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Xylotrechus antilope Schönherr, 1817 | ||||||||||||||||||||||||||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||
Xylotrechus antilope Schönherr, 1817 | ||||||||||||||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||
Хорологія
Xylotrechus antilope належить до пан'європейської групи видів, що входять у європейський зооґеографічний комплекс. Ареал охоплює Європу, Кавказ, Закавказзя, Малу Азію, Північний Іран, Близький Схід. У Карпатському Єврорегіоні України зустрічається переважно в передгірних районах, вид є звичайним для Закарпатської області.
Екологія
Трапляється в зоні передгірних дубових лісів. Як і більшість видів роду Ксилотрех, зустрічається на зрубах та вітровалах, у купах дров й на пилорамах тощо, квітів не відвідує. Літ триває впродовж травня-серпня. Личинка розвивається в різних видах дуба.
Морфологія
Імаго
Диск передньоспинки в дуже грубій і зморшкуватій скульптурі. Передньоспинка зі слабкими, облямовуючими, жовтими волосяними плямами. Забарвлення тіла чорне, іноді буре. Надкрила з жовтим волосяним візерунком, загалом схожим на такий же як у X. capricornis.
Личинка
У личинки з кожної сторони голови по 1 вічку. Гіпостом з поперечними борозенками. Верхня губа поперечна. Мандибули з неглибокою поперечною борозною. Основна частина пронотуму, терґіти і стерніти середньо- і задньогрудей, а також сегменти черевця покриті мікроскопічними шипиками. Ноги рудиментарні у вигляді маленького нечленистого горбика. Мозолі черевця з 4-а поздовжніми борозенками. Дихальця великі, овальні.
Життєвий цикл
Генерація – дворічна.
Підвиди
Підвид Xylotrechus antilope obliquefasciatus Pic.
Література
- Бартенев А.Ф. Обзор видов жуков-усачей (Coleoptera: Cerambycidae) фауны Украины // Вісті Харківського ентомологічного товариства. — 2003 (2004). — 11, № 1-2. — с. 24-43
- Загайкевич І.К. Таксономия и экология усачей. — К.: Наукова Думка, 1991. — 420 с.;
- Заморока А.М. Жуки-вусачі Івано-Франківської області // мат. конф. «Проблеми вивчення та охорони біорізноманіття Карпат і прилеглих територій». — Івано-Франківськ, 2007. — с. 131—132;
- Łomnicki M. Catalogus Coleopterorum Haliciae. — Leopoli, 1884. — S. 1-43;
Посилання
- Систематика виду на порталі BioLib (англ.)
- Зображення та відомості про вид на порталі cerambyx.uochb.cz (англ.)