Кубок Біллі Джин Кінг

Ідея проведення турніру зародилася в 1919, коли Хазел Хочкіс Вайтман (Mrs Hazel Hotchkiss Wightman) висунула концепцію жіночого командного змагання. Пропозиція не була підтримана, і тоді, в 1923, вона надала приз для переможця щорічної зустрічі команд США й Великої Британії, які в той час були найсильнішими у світовому тенісі.

На початку 1960-х років на ідею знову звернули увагу за участі Нелл Хопман (Mrs Nell Hopman), дружини легендарного австралійського тенісиста, капітана команди Кубка Девіса Гаррі Хопмана (Harry Hopman). Зрештою, турнір був проведений на честь 50-ти річчя Міжнародної федерації тенісу в 1963 році у Королівському Клубі (Queen's Club), Лондон. У турнірі могли виступати команди будь-яких країн, а не тільки США й Великої Британії. У змаганнях виступили 16 команд, серед яких була практично вся світова еліта тенісу того часу, здобувши величезний успіх. Перемогла в найпершому турнірі команда США.

Кількість команд-учасниць уже першого турніру була великою, попри те, що спортсменкам не виплачувалися призові гроші і їм доводилося повністю себе забезпечувати в поїздці та матчах. З появою спонсорів у 1970-х роках кількість країн-учасниць ще збільшилися. До 1994 року вона сягла 73. Це вимагало від країни, що приймає турнір, наявності цілого тенісного комплексу для проведення матчів. Водночас така велика подія значною мірою сприяла розвитку цього виду спорту в країні, яка приймала змагання.

Збільшення кількості країн-учасниць призвело до введення кваліфікаційних змагань в 1992. У 1995 був змінений формат проведення Кубка. Ґрунтуючись на успішному досвіді проведення Кубка Девіса, організатори турніру змінили схему, надавши можливість командам проводити матчі за свою країну в своїй країні, що ще більше сприяло росту популярності. Після чергової зміни формату в 2005, найсильніші тенісні команди були поділені на дві Світові групи по 8 команд у кожній. Вони протягом року розігрують Кубок. Інші учасники розділені на зональні кваліфікаційні групи.

У розіграші Кубка Федерації 2005 взяло участь 88 команд із різних країн.

Матчі Кубка Федерації проводяться між командами, розділеними на різні рівні й групи. Переможці й аутсайдери в групах переходять у наступному сезоні на інший рівень.

У фінальній групі Кубка Федерації 12 команд змагатимуться у чотирьох групах з трьох команд, причому чотири переможці групи просуваються до півфіналу. Чемпіон та друге місце отримають пряму участь у фіналі Кубка Федерації наступного року. Команди, що займають 3-10 місця, змагатимуться у кваліфікаціях Кубка Федерації наступного року. Команди, які посіли 11-12 місця, змагатимуться у регіональних змаганнях І групи наступного року. Кваліфікаційні матчі до фінальної групи складатимуться з восьми поєдинків, які гратимуться вдома та в гостях, і всі вони будуть складатися з п'яти матчів (чотири індивідуальні та парний). Команди-переможці просунуться до фіналу Кубка Федерації. Команди, що програли, змагатимуться в плей-оф, який відбудеться одночасно з фіналом. Плей-оф Кубку Федерації складається з восьми поєдинків, які граються і вдома і в гостях, і всі вони будуть складатися з п'яти матчів (чотири індивідуальні та парний). У наступному році країни-переможці змагатимуться у кваліфікаційних матчах, а команди, що програють, змагатимуться у турнірах I групи. Групи I—III поділяються на три регіони: Америку, Азію / Океанію та Європу / Африку. У межах кожного регіону є два рівні: перша група вища та II група нижча, за винятком Європи / Африки, де також є III група. Групові турніри щотижня проводяться в одному місці. Кожна група спочатку розбивається на кругові змагання, а плей-оф вирішує підвищення та виліт. Точний формат кожної групи змінюється залежно від кількості команд-учасниць.

Кваліфікаційні матчі та плей-оф складатимуся з п'яти матчів (чотири індивідуальні та парний), а фінал та групові турніри з трьох матчів (два індивідуальні та парний).

Структура за станом на 2020 рік

Матчем між командами Кубка Федерацій у світових групах та у кваліфікаційних зустрічах називається серія із п'яти поєдинків між командами (чотирьох індивідуальних та одного парного), які граються протягом двох днів. Для перемоги в матчі необхідно виграти щонайменше три з п'яти поєдинків. У перший день проводять дві індивідуальні гри. У другий день суперники індивідуальних поєдинків міняються місцями; граються ще два індивідуальні та парний поєдинок.

У зональних групах матчі складаються із трьох поєдинків: двох індивідуальних та одного парного.