Кулик-сорока (рід)

Латинська наукова назва Haematopus походить від двох грецьких слів — грец. αιμα — «кров», грец. πους — «ступня»

Кулики-сороки населяють морське узбережжя по всьомі світі, крім полярних регіонів та деяких тропічних районів Африки та Південно-Східної Азії. Два види трапляються у внутрішніх водоймах Євразії та Нової Зеландії.[1]

Тіло завдовжки 39-50 см, розмах крил 72-91 см, вага 520—820 г[2]. Забарвлення або повністю чорне, або верх тіла чорний (або темно-коричневий), а нижня частина тіла біла. Ноги червоні або світло-бежеві, призначені для ходіння по болоті. Дзьоб червоного кольору. Його розмір залежить від раціону конкретного виду — довгі та гострі дзьоби мають види, що живляться хробаками, а міцні та коротші дзьоби призначені для живлення молюсками і крабами[1]. Деякі види мають червоне навколоочне кільце.

Навколоводні птахи. Птахи внутрішніх регіонів живляться дощовими хробаками та личинками комах. Узбережні птахи полюють на молюсків, ракоподібних, поліхет, рідше на голкошкірих та дрібних рибок. У сезон розмноження моногамні і територіальні. Гніздиться влітку. Гніздо облаштовує на землі. У гнізді 1-4 яйця плямистого маскувального забарвлення. Насиджують обидва партнери. Інкубація триває 24-39 днів, залежно від виду. Деякі птахи можуть підкидувати свої яйця у гнізда мартинів (гніздовий паразитизм)[3].

З пліоценових відкладень Флориди описано вид Haematopus sulcatus (Brodkorb, 1955), який згодом визнаний синонімом Haematopus palliatus[4]. З міоценових відкладень Небраски описано близький до куликів-сорок рід Paractiornis.