Суботці

Су́ботці — село в Україні, центр Суботцівської сільської громади Кропивницького району Кіровоградської області.

село Суботці
Герб Прапор
Арт-об'єкт "Я кохаю Суботці"
Арт-об'єкт "Я кохаю Суботці"
Країна  Україна
Область Кіровоградська область
Район/міськрада Кропивницький район
Громада Суботцівська сільська громада
Рада Суботцівська сільська рада
Код КАТОТТГ UA35040310010053624
Облікова картка Суботці 
Основні дані
Засноване 1753
Населення 3 265
Площа 6,428 км²
Поштовий індекс 27444
Телефонний код +380 5233
Географічні дані
Географічні координати 48°39′21″ пн. ш. 32°30′33″ сх. д.
Водойми р. Аджамка, р. Сріблянка
Місцева влада
Адреса ради 27444, с. Суботці, вул. Центральна, 24
Карта
Суботці
Суботці
Мапа

 Суботці у Вікісховищі

Географія

Село знаходиться на берегах річки Аджамки та її правої притоки Сріблянки.

Історія

У 1752—1764 роках тут була 14 рота новосербського Гусарського полку (кінного). Інші назви села — Аджамський шанець, Мала Аджамка, Субботиц, Суботиц (сербський аналог — Суботиця).

Станом на 1772 рік, в шанці Суботиці існувала дерев'яна однопрестольна Стрітенська церква, священиком якої з 1758 року був Григорій Цинтилович, який отримав грамоту від преосвященного Гервасія Переяславського. Церква підпорядковувалась Новомиргородському духовному Правлінню.[1]

Станом на 1886 рік, у селі Суботець Дмитрівської волості Олександрійського повіту Херсонської губернії мешала 2791 особа, налічувалось 460 дворових господарств, православна церква, школа, 2 лавки, відбувалось 4 ярмарки на рік: 2 лютого, 9 травня, 20 липня та 1 жовтня[2].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 3828 осіб (1952 чоловічої статі та 1876 — жіночої), з яких 3795 — православної віри[3].

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 3542 особи, з яких 1704 чоловіки та 1838 жінок.[4]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 3215 осіб.[5]

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[6]

МоваВідсоток
українська 92,74 %
російська 6,03 %
білоруська 0,46 %
молдовська 0,28 %
вірменська 0,25 %
циганська 0,09 %
угорська 0,03 %

Символіка

Затверджена 16 квітня 2013 р. рішенням сесії сільської ради.

Герб

Щит поділений срібним вилоподібним хрестом із чорним орнаментом. У першій зеленій частині назустріч один одному злітають два срібних голуба, над якими золотий лапчастий хрест. У другій лазуровій частині срібний Архангел Єгудиїл. У третій чорній повстаючий золотий лев. Щит облямований золотим декоративним картушем і увінчаний золотою сільською короною.

Вилоподібний хрест у гербі відображає річки Аджамку та її праву притоку Сріблянку, між якими виникло та розташоване село. При розкопках 1985 р. на території села поховань стародавніх угрів Хст. в могилі воїна-кочівника знайдено частини золотих пластин із складним пишним орнаментом. Два срібні голуби утворюють між собою силует церковного купола, разом з золотим хрестом означають Церкву Стрітення Господнього, яка існувала в Суботцях близько 175-и років (1755 — початок 1930-х рр.). У Православ'ї Єгудиїл є Архангелом суботи (натяк на назву села). Лев — натяк на герб міста Суботиця, на якому також зображений золотий лев на лазуровому тлі.

Прапор

Квадратне полотнище розділене горизонтально на дві рівновеликі горизонтальні смуги — синю і білу; в центрі — малий герб села.

Уродженці

Відомі особи
  • Гуртовий Василь Мусійович (1927-2004) — Герой Соціалістичної праці, депутат Верховної Ради УРСР 10-11-го скликань (працював в селі головою колгоспу)

Див. також

Примітки
  1. Макаревский Ф. Материалы для историко-статистического описания Екатеринославской епархии. Церквы и приходы прошедшего XVIII столетия. Вып. 1. — Екатеринослав: Типография Я. М. Чаусского, 1880. — С. 1036—1037, 1041.
  2. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
  3. рос. дореф. Населенныя мѣста Россійской Имперіи в 500 и болѣе жителей съ указаніем всего наличнаго въ них населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи 1897 г. С-Петербург. 1905. — IX + 270 + 120 с., (стор. 1-259)
  4. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Кіровоградська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  5. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Кіровоградська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  6. Розподіл населення за рідною мовою, Кіровоградська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.