Куліш Юрій Петрович

Юрій Петрович Куліш (нар. 22 серпня 1963, Дніпропетровськ, УРСР) — радянський та український футболіст і тренер, захисник та півзахисник. Майстер спорту СРСР (1988).

Юрій Куліш
Особисті дані
Повне ім'я Юрій Петрович
Куліш
Народження 22 серпня 1963(1963-08-22) (58 років)
  Дніпропетровськ, УРСР
Зріст 178 см
Вага 70 кг
Громадянство СРСР, Україна
Позиція захисник, півзахисник
Юнацькі клуби
«Дніпро-75»
Професіональні клуби*
РокиКлубІгри (голи)
1980—1981 «Дніпро» (Ч) 3(0)
1981—1982 «Меліоратор» ?(?)
1983—1984 «Динамо» (Кіров) 45(5)
1985—1987 «Сокіл» (С) 94(13)
1987—1988 «Ротор» (В) 44(6)
1989 «Чорноморець» (О) 1(0)
1989—1990 «Дніпро» (Дніпроп.) 7(0)
1990—1991 «Чорноморець» (О) 20(1)
1991 «Тилігул» 20(5)
1992 «Нива» (Т) 21(5)
1993 «Евіс» 19(4)
1993 «Аппелб'ю» ?(?)
1993 «Евіс» 19(6)
1994 «Тилігул» 17(9)
1994—1995 «Миколаїв» 23(2)
1996 «Нива» (Т) 12(0)
1996 «Носта» 18(4)
1997 «Лада-Град» 3(0)
1997 «Трансмаш» 13(6)
Професіональні клуби (футзал)
РокиКлубІгри (голи)
1995 «Локомотив» (Одеса)10(8)
Тренерська діяльність**
СезониКомандаМісце
2000—2001
2003—2004
2004—2006		 «Конструкторул»
«Шериф-2»
«Тирасполь»
Звання, нагороди
Нагороди

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Кар'єра гравця

Вихованець дніпропетровської школи «Дніпро-75». На початку кар'єри грав за клуби першої та другої ліги чемпіонату СРСР «Дніпро» (Черкаси), «Меліоратор» (Кизилорда), «Динамо» (Кіров), «Сокіл» (Саратов), «Ротор» (Волгоград). З «Ротором» в сезоні 1988 року завоював срібні медалі першої ліги, а з ними право підвищитися в класі. Після успішного сезону тренер волгоградцев Віктор Прокопенко повернувся в рідний йому одеський «Чорноморець». Разом з ним пішов і Юрій Куліш. У складі «моряків» Юрій дебютував у вищій лізі чемпіонату СРСР.

У тому ж сезоні перейшов до дніпропетровського «Дніпра». У складі «дніпрян» брав участь у матчах розіграшу Кубка чемпіонів 1989/90. Володар Кубка Федерації (1989 — з «Дніпром», 1990 — з «Чорноморцем»).

Не зумівши закріпитися в основі дніпропетровців, Юрій повертається до Одеси. Бере участь у матчах розіграшу Кубка УЄФА 1990/91.

1991 року по ходу сезону переходить в «Тилігул». Допомагає тираспільцям завоювати путівку у вищу лігу, якої через розпад СРСР молдовському клубу скористатися не вдалося.

З 1992 року грав у незалежних чемпіонатах України, Росії, Молдови й Білорусі. У другому колі чемпіонату Росії 1996 року грав у новотроїцькій «Ності», а в першій половині сезону 1997 року — в димитровградскій «Ладі». Покинувши «Ладу» влітку 1997 року повернувся в Україну. Спроба влаштуватися в одній з українських команд виявилася невдалою так як минули всі терміни дозаявочной кампанії. В цей час надійшла пропозиція від українського тренера Володимира Нечаєва, який прийняв білоруський «Трансмаш» (Могильов). Куліш відповів згодою й відправився в Білорусь[1]. «Трансмаш» став останнім професіональним клубом у кар'єрі Куліша.

У період з 1998 по 2000 роки грав в аматорських клубах Одеси і області. Чемпіон України серед ветеранів 1998 року в складі «Рішельє».

У кінці 1995 року грав у футзал у складі вищолігового одеського «Локомотива».

Тренерська кар'єра

2000 року деякий час працював селекціонером «Чорноморця»[2]. Продовжив кар'єру селекціонера в тираспольському «Шерифі». Тренував «Конструкторул» (Чобручі).

2003 року Кулішу довірили «Шериф-2». Під керівництвом українця команда в першому колі дивізіону «А» чемпіонату Молдови не програла жодного з 15-ти матчів. Завдяки цьому успіху тренера запросили в «Тирасполь»[3]. Сезон 2004/05 приніс команді четверте місце в національному чемпіонаті. У 2006 році тираспільці завоювали «бронзу». Влітку того ж року команда Куліша пройшла два раунди Кубка Інтертото, вибивши азербайджанський «МКТ-Араз» і польський «Лех». У третьому колі «Тирасполь» у впертій боротьбі поступився команді «Рід» (Австрія). Це був найбільш вдалий єврокубковий сезон молдовського клубу[4]. За підсумками 2006 року Юрій Куліш був визнаний найкращим тренером Молдови.

У грудні 2006 року Куліш став старшим тренером команди «Динамо» (Мінськ). Під керівництвом дуету Качуро — Куліш «динамівці» провели весь підготовчий цикл до сезону 2007 років, однак буквально за декілька днів до старту чемпіонату Білорусі вони змушені були скласти з себе свої повноваження[5].

Юрій Петрович повернувся до тренерського штабу «Шерифа»[6]. У цей період у команді працював також Леонід Кучук. Після відходу цього білоруського фахівця з молдовської команди, Юрій Куліш переїхав разом з ним спочатку в київський «Арсенал»[7][8], потім у «Кубань»[9], а пізніше в московський «Локомотив»[10][11].

Досягнення

Як гравця

Як тренера

Відзнаки
  • Майстер спорту СРСР (1988)

Примітки
  1. Покинувши «Ладу», Куліш опинився в «Трансмаші»
  2. Цей день в історії клубу — «Чорноморець» (Одеса)
  3. Юрій Куліш очолив «Тирасполь». Архів оригіналу за 28 вересня 2013. Процитовано 9 грудня 2017.
  4. ФК «Тирасполь». Історія
  5. Юрій Куліш покинув мінське «Динамо»
  6. Помічником Андрія Сосницького буде Юрій Куліш
  7. Кучук — новий тренер «Арсеналу». Архів оригіналу за 28 вересня 2013. Процитовано 9 грудня 2017.
  8. UA-Футбол. Вадим Рабинович: "Тепер все в руках тренерського штабу" (+ відео)
  9. Сосницький, Куліш і Мілютін будуть помічниками Кучука в ФК «Кубань»
  10. Хто тренуватиме «Локо»: білорус, одесит і молдованин. Архів оригіналу за 28 вересня 2013. Процитовано 9 грудня 2017.
  11. Ювілей: Юрію Кулішу - 50 - UA-Футбол

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.