Купчинці (Тернопільський район)

Ку́пчинці село Тернопільського району Тернопільської області. Розташоване на річці Стрипа, в центрі району. До 2018 — центр Купчинецької сільради, якій було підпорядковане село Драгоманівка. Від 2018 року — центр Купчинецької сільської громади.Через село проходить автодорога Т 2006 (Бучач Білявинці Зарваниця Городище; стан на початок зими 2013—2014 — задовільний з натяжкою як для територіальних доріг).

село Купчинці
Країна  Україна
Область Тернопільська область
Район/міськрада Тернопільський район
Громада Купчинецька сільська громада
Код КАТОТТГ UA61040270010039610
Облікова картка Купчинці 
Основні дані
Засноване 1312
Населення 1302
Територія 0,596 км²
Густота населення 2333.96 осіб/км²
Поштовий індекс 47662
Телефонний код +380 3547
Географічні дані
Географічні координати 49°26′54″ пн. ш. 25°21′21″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря
344 м[1]
Водойми Стрипа
Відстань до
районного центру
25 км
Найближча залізнична станція Денисів-Купчинці
Відстань до
залізничної станції
2 км
Місцева влада
Адреса ради 47662, с. Купчинці, вул. І. Франка, 45
Карта
Купчинці
Купчинці
Мапа

 Купчинці у Вікісховищі

Населення — 1302  особи (2014 р.)

Історія

Походження назви

Назва с. Купчинці походить від слова «купець»[джерело?]. За давніми переказами[джерело?] на цій території довший період перебували купці, які запам'ятались жителям.

Перша писемна згадка

12 ст. на місці Купчинців було містечко Бродилів, яке зруйнувала монголо-татарська орда.

Перша писемна згадка 1312 р. 1564 р. Купчинці згадане як місто.

16481649 містечко разом із замком зазнало значних руйнувань. Поблизу села 30 серпня 1650 Іван Богун розбив польське військо гетьмана Калиновського. 2 травня (або 12[2] 1651 року біля села відбулася невелика сутичка між козацькими та польськими військами[3].

У листопаді 1672 німецький мандрівник Ульріх фон Вердум відвідав Купчинці і залишив його опис.[4]

За часів австрійського панування Купчинці втратили статус містечка.

У дорадянський час діяли філії українських товариств «Просвіта», «Сокіл», «Січ», «Сільський господар», «Союз українок» та інші товариства, Братство тверезості.

Розпорядженням міністра внутрішніх справ присілок «Мар'янка» 1 липня 1926 р. вилучено із сільської гміни (самоврядної громади) Купчинці Тернопільського повіту Тернопільського воєводства й утворено самоврядну адміністративну гміну[5].

1 серпня 1934 р. внаслідок адміністративної реформи Купчинці включені до новоствореної у Тернопільському повіті об'єднаної сільської гміни Яструбове[6].

На 1 січня 1939-го в селі з 3020 жителів було 2790 українців-греко-католиків, 120 українців-латинників, 30 поляків, 30 польських колоністів міжвоєнного періоду і 50 євреїв[7].

Населення

За даними перепису населення 2001 року мовний склад населення села був таким[8]:


Мова Число ос. Відсоток
українська 99,92
російська 0,08

Місцева говірка належить до наддністрянського говору південно-західного наріччя української мови.

Пам'ятки

Пам'ятник Іванові Франку

Археологічні

Поблизу Купчинців виявлено археологічні пам'ятки давньоруської культури.

Пам'ятники

  • Братська могила воїнам РА (1944),
  • Пам'ятник на честь загиблих. Постать воїна з автоматом, встановлена на прямокутному постаменті. Напис: «Слава воїнам-односельчанам, які загинули в роки Великої Вітчизняної війни 1941—1945 р». Перед постаментом — лавровий вінок. Матеріал — бетон, камінь-пісковик.
  • Пам'ятник І. Франку (1970, скульптор Іван Гончар, архітектор Борис Гаврилюк).[9]
  • Пам'ятник П. Думці (1994, скульптор І. Мулярчук).
  • Пам'ятні хрести на честь скасування панщини, заснування Братства тверезості (1878).
  • Насипана символічна могила Борцям за волю України (1991).

Природничі

Орнітологічний заказник місцевого значення Канали.

Соціальна сфера

Працюють загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, клуб, бібліотека, ФАП, відділення зв'язку, торговельні заклади.

Релігія

Є церква Введення в храм Пресвятої Богородиці (1899, кам'яна), капличка (1991, кам'яна).

Відомі люди

Народилися

Пов'язані із селом

  • неодноразово бував Іван Франко. Зокрема на селянському вічі 1894 року, потім двічі у наступному, 1895-му, під час виборчої кампанії до австрійського парламенту 1897 року і навесні 1902.[9]
  • мав маєток, проживав Гладишовський Олександер — перший секретар посольства УНР в Швейцарії, Данії.[13][14]

Примітки

  1. Прогноз погоди в с. Купчинці (Тернопільська область)
  2. Józef Długosz. ''Sobieski Marek h. Janina (1628—1652) // Polski Słownik Biograficzny.— Warszawa — Kraków, 2000.— Polska Akademia Nauk, PAU. — Tom ХXXIX/4, zeszyt 163.— S. 505. (пол.)
  3. П. Гуцал. Берестецька битва 1651 // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П  Я. — 708 с. ISBN 978-966-528-279-2. — С. 114.
  4. Купчинці // Замки і фортеці України
  5. Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 18 maja 1926 r. o utworzeniu gminy wiejskiej «Marjanka» w powiecie i województwie tarnopolskim. (пол.)
  6. Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 26 lipca 1934 r. o podziale powiatu tarnopolskiego w województwie tarnopolskiem na gminy wiejskie. (пол.)
  7. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 91.
  8. Розподіл населення за рідною мовою, Тернопільська область
  9. Хома В. Погруддя І. Франкові в Купчинцях // Жовтень. — 1971. — № 8. — С. 159.
  10. Хома В. Блажкевич Іван Дмитрович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А  Й. — С. 142. ISBN 966-528-197-6.
  11. Ониськів М. Вільчинський Олександр Казимирович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А  Й. — С. 282. ISBN 966-528-197-6.
  12. Савак Б., Хома В. Пастух Богдан Васильович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П  Я. — С. 37. ISBN 978-966-528-279-2.
  13. Гладишовський Олександер // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж—Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.
  14. Дуда І. Гладишовський Олександр Антонович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А  Й. — С. 359. ISBN 966-528-197-6.

Література

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.