Купівля Києва

За радянським істориком Борисом Грековим, після Переяславської ради 1654 року жителі Києва начебто на площі перед церквою Успіння Богородиці Пирогощої здійснили масову присягу московському цареві Олексію Михайловичу. За Березневими статтями в Києві та кількох інших українських містах були розміщені московські гарнізони. Під час активної фази московсько-польської війни 1654—1667 років московський гарнізон у Києві, який складався зі стрільців і рейтарів, утримував місто протягом всіх тринадцятьох років бойових дій, відбивши в 1658 році спробу звільнення Києва українськими козаками під проводом Івана Виговського[1]. У 1660 році після відмови Юрія Хмельницького служити московському цареві московський ставленик, перший київський воєвода Василь Шереметєв, виступив у похід на захід, проте був розбитий і капітулював під Чудновим. Водночас інший московський воєвода Юрій Барятинський, який залишитися в Києві, відмовився передавати місто полякам за укладеними з Шереметєвим умовами. Поляки так і не змогли взяти місто силою.

За умовами Андрусівського перемир'я 1667 року, який завершив московську-польську війну, Річ Посполита офіційно передала Московщині Лівобережну Україну. Розділ Гетьманщини по Дніпру став правовим оформленням територіальних і політичних реалій, які встановилися внаслідок громадянської війни («Руїни») і розколу Гетьманщини з початку 1660-х років. Київ, розташований на правому березі Дніпра, був у воєнному плані винятком, оскільки у ньому залишався московський гарнізон. Тому за Андрусівським перемир'ям Київ з невеликою прилеглою територією до річки Ірпінь і Стугни залишався за Московією ще на два роки, після чого повинен був бути переданий Речі Посполитій.

Політичні кордони за результатами 1686 року (без вказівки меж козацької держави)

Однак віддавати Київ у Москві дуже не хотіли. Польським послам говорили, що Київ — «вотчина одвічна государя нашого», і під різним приводами майже 20 років затягували передачу, чекаючи сприятливих умов для переговорів. Коли на тлі польсько-турецької війни почалися нові переговори про «Вічний мир», польській стороні було, врешті, прямо заявлено, що місто «не вступлять без крові». При цьому для полегшення силового утримання Києва у дипломатичній формі полякам була запропонована виплата.

Польська сторона мала потребу у грошах і воєнній підтримці, тому погодилась обговорити суму, за яку вона була готова офіційно відмовитися від Києва, не вбачаючи реальних шансів відібрати його силою. Сторони почали довгі переговори про ціну, яку Москва повинна сплатити Варшаві «по братской дружбі і любові» — саме так дипломати у 1686 році офіційно сформулювали призначення платежу. Торг за Київ йшов кілька місяців. Початково польські посли назвали суму 4 млн злотих (800 тисяч рублів), у відповідь московські дали свою ціну, у 26 разів меншу, — 30 тисяч рублів. Переговори ретельно протоколювалися сторонами. Відомо, що московський князь Василь Голіцин гнівно підіймав голос на польсько-литовських послів Гжимултовского та Огінського.

Московській дипломатії вдалося знизити вимоги польсько-литовських послів до 200 тисяч рублів, після чого ті, однак, вперлися і почали демонстративно готуватися до від'їзду з Москви. Проте через тиждень заявили, що згодні на суму 150 тисяч рублів. Ще два тижні переговорів привели до кінцевої суми, за яку поляки офіційно визнавали Київ московським — 146 тисяч рублів. Це становило приблизно 10 % річного бюджету Московщини.

Положення про купівлю Києва були включені до «Вічного миру» 1686 року. Московське царство виплатило борг срібною готівкою. 7 тонн срібла, навантажені на вози, поляки отримували цілий рік у три приймання. Попри побоювання московської сторони, ці гроші не пішли на укріплення польської армії, а були розділені між магнатами.

Закріпивши за собою Київ і забезпечивши мир з Річчю Посполитою, Московське царство почало готувати свій перший похід на Крим. Також офіційне визнання поляками захоплення Києва Московією стало причиною того, що того ж року Константинопольський патріархат ухвалив рішення про приєднання Київської митрополії до Московського патріархату.

• Сколько Москва заплатила за Киев. Profile.ru. 10 червня 2016.