Курако Михайло Костянтинович

Михайло Констянтинович Курако (* 23 вересня 1872(18720923) — † 8 лютого 1920) металург, засновник вітчизняної школи доменників.

Курако Михайло Костянтинович
100 зч
Народився 11 (23) вересня 1872(1872-09-23)
маєток біля села Козелля, тепер Краснопільський район Могильовської області Білорусі
Помер 8 лютого 1920(1920-02-08) (47 років)
Кузнецьк, тепер Новокузнецьк, РФ
·тиф
Поховання Новокузнецьк
Країна  Російська імперія
Діяльність металургія
Галузь металургія
Відомі учні Бардін Іван Павлович і Vladimir Gulygad
Заклад Краматорський металургійний завод, Донецьксталь і Єнакієвський металургійний завод

Принципово вдосконалив доменну піч і технологію доменного процесу.

Шлях майстра

Фото з музею м. Донецьк

Михайло Курако виріс у сільській резиденції свого діда, генерала у відставці Арцимовича, в провінції Могильов, неподалік села Козельє. Батько Михайла також був військовим, брав участь у Кримській війні. Дід мріяв і про військову кар'єру онука, тому, освіту Михайло отримав у Полоцькому кадетському корпусі у Вітебську[1].

У 1890 році Курако розпочав свою роботу в Катеринославі на доменній печі південноросійської Олександрівської металургійної компанії Брянського акціонерного товариства (зараз - Дніпровський металургійний завод). Спочатку він працював фізично - возив вагонетки вагою 1000 кг руди, потім носив проби заліза для аналізу як пробовідбірник. Врешті-решт став помічником майстра з плавки.

У 1892 році він переїхав на чавунний комбінат «Гданцівка» у Херсонській окрузі, де став майстром у 1896 році. У 1898 році він переїхав до Маріуполя на завод, де в 1900 році став старшим майстром на зміну американцю Джуліану Кеннеді. Курако самотужки, опанував курси з фізики та хімії, вивчив англійську мову, французьку знав раніше.[2]

У 1903 р. Михайло Курако став начальником доменного цеху Краматорського металургійного заводу. Він став одним з перших місцевих спеціалістів в Російській імперії. Приблизно в цей час він почав конструювати власні доменні печі.

Михайло Курако. Маріуполь

Брав участь у революційних подіях 1905 року, через що був висланий до Вологодського намісництва. У 1908 році зміг повернутись на Донбас та стати помічником доменої печі на Донецькому металургійному заводі, а в 1913 році отримав посаду начальника доменної печі.

м. Єнакієво

У 1913 році перейшов на Єнакіївський металургійний завод на посаду начальника доменної печі. У 1916 році повернувся на Донецький металургійний завод. Тут він заснував середню школу, Академію Курако, з якої вийшли важливі інженери та вчені, зокрема Іван Бардін та Г. Й. Касарновський. [2] У 1917 році отримав пропозицію від франко-бельгійського товариства "Копікуз" (Кузнецькі камяновугольні копі) спроектувати та побудувати металургійний завод в Кузбаському басейні Сибіру. Це дало йому можливість побудувати першу в Росії повністю механізовану доменну піч.

У 1918 році він почав писати книгу про будівництво доменної печі, яка була видана в м. Єнакієво після його смерті.[3]

Під час чергової поїздки до Кузнецьку захворів на черевний тиф, від якого помер 8 лютого 1920 року. Кузнецький маталургійний комбінат, проектування якого почав Михайло Курако, був побудований у 1929–1936 роках під керівництвом його студена та колеги Івана Бардіна.

Меморіальна дошка на Будинку техніки в м. Донецьк

Іменем Михайла Курако названо вулиці в Донецьку, Єнакієво, Краматорську, Маріуполі та деяких міста Російської Федерації. Його пам'ятник встановлено перед доменною піччю Єнакіївського металургійного комбінату.

Діяльність

  • Сконструював і побудував на одній з печей Краматорського заводу перший у Російській імперії механічний скіповий підйомник для завантаження шихти;
  • Сконструював оригінальну конструкцію горна, яка і нині застосовується на доменних печах;
  • Удосконалив фурмений прилад для подачі дуття;
  • Увів 4 стандартні марки фасонної вогнетривкої цегли, що дозволило вдвічі скоротити тривалість капітальних ремонтів печей;
  • З 1909 до 1913 працював на Юзівському металургійному заводі, де створив школу доменників — «куракинську академію».

Примітки

  1. Курако Михаил Константинович | Донецк: история, события, факты - Сайт о Донецке и его истории. infodon.org.ua. Процитовано 15 травня 2020.
  2. Курако Михайло Костянтинович | Енциклопедія Сучасної України. esu.com.ua. Процитовано 15 травня 2020.
  3. Курако М.: План доменного цеха. Jenakijewe 1921.

Джерела та література

Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. К. : Наукова думка, 2009. — Т. 5 : Кон — Кю. — С. 512. — 560 с. : іл. — ISBN 978-966-00-0855-4.

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.