Курахівка

Кура́хівка селище міського типу Донецької області. Орган місцевого самоврядування Курахівська селищна рада. Відстань до райцентру становить близько 16 км і проходить автошляхом місцевого значення.

смт Курахівка
Герб Курахівки
Країна  Україна
Область Донецька область
Район/міськрада Покровський район
Громада Курахівська міська громада
Код КАТОТТГ:
Облікова картка смт. Курахівка 
Основні дані
Засноване
Статус із 1938 року
Площа 5.63 км²
Населення 2658 (01.01.2021)[1]
Густота 472 осіб/км²
Поштовий індекс 85490-85492
Телефонний код +380 6237
Географічні координати 48°01′40″ пн. ш. 37°22′31″ сх. д.
Водойма р. Вовча
Відстань
Найближча залізнична станція: Курахівка
До станції: 4 км
До райцентру:
 - автошляхами: 16,7 км
До обл. центру:
 - залізницею: 65 км
 - автошляхами: 45 км
Селищна влада
Адреса 85490, смт Курахівка, вул. Комсомольська, 47
Голова селищної ради Сірченко Микола Костянтинович
Карта
Курахівка
Курахівка

Курахівка у Вікісховищі

Історія

За даними на 1859 рік у власницькому селі Бахмутського повіту Катеринославської губернії мешкало 295 осіб (137 чоловічої статі та 158 — жіночої), налічувалось 37 дворових господарств, існував завод[2].

Станом на 1886 рік у колишньому власницькому селі Курахівка (Кам'янка) Голицинівської волості мешкало 331 особа, налічувалось 53 дворових господарства, існувала лавка[3].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 535 осіб (250 чоловічої статі та 285 — жіночої), з яких 502 — православної віри[4].

У 1908 році в селі мешкало 740 осіб (369 чоловічої статі та 371 — жіночої), налічувалось 82 дворових господарства[5].

Населення

За даними перепису 2001 року населення селища становило 4175 осіб, із них 30,56 % зазначили рідною мову українську, 69,05 %— російську, 0,17 %— вірменську, 0,07 %— білоруську, 0,05 %— молдовську, 0,02 %— угорську та грецьку мови[6].

Динаміка зміни населення Курахівки за роками[7]:


Економіка

У селищі працює Центральна збагачувальна фабрика «Курахівська». Є електромеханічні майстерні. Ведеться видобуток вугілля.

Персоналії

Див. також

Примітки

  1. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2021 року (PDF)
  2. Екатеринославская губернія съ Таганрогскимъ градоначальствомъ. Списокъ населенныхъ местъ по сведениям 1859 года. Изданъ Центральнымъ Статистическимъ Комитетомъ Министерства Внутреннихъ Делъ. Обработанъ редакторомъ И Вильсономъ. 1859. — IV + 452 с., (стор. 1027) (рос. дореф.)
  3. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
  4. рос. дореф. Населенныя мѣста Россійской Имперіи в 500 и болѣе жителей съ указаніем всего наличнаго въ них населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи 1897 г. С-Петербург. 1905. — IX + 270 + 120 с., (стор. 1-61)
  5. рос. дореф. Списокъ населенныхъ мѣстъ Бахмутскаго уѣзда Екатеринославской губерніи съ приложеніемъ карты. Изданіе Екатеринославской Губерной Земской Управы. Екатеринославъ. Типографія Губернскаго земства. 1911, (код 20-2)
  6. Розподіл населення за рідною мовою, Донецька область
  7. Наведено за даними державної служби статистики України.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.