Курилівка (Конотопський район)

Село розташоване на правому березі р. Ромен у місці впадіння в неї каналу, який іде від р. Куколка. Вище за течією на відстані 0,5 км — село Капітанівка і водосховище Ромен. Нижче по течії — село Карабутове, вище — Полтавка. Поруч проходить автомобільна дорога Т 1907.

Первинна назва села — Курилівка.

На території села знайдено багато металевих і череп'яних предметів, древніх будівель, поховань, зокрема, скіфської доби. Перші письмові згадки про село відносяться до кінця 17 ст. В часи Гетьманщини територіально село належало до Прилуцького полку.

У 1688 р. гетьман Іван Мазепа подарував Курилівку Конотопському сотникові й водночас Корсунському полковникові Федору Кандибі. Маючи маєтності в багатьох місцях поблизу Конотопа та Корсуня, Ф. Кандиба і його син Андрій (Андронник) у Курилівці не проживали. Першим із роду Кандиб на постійне проживання в Курилівку переселився правнук Федора Петро Данилович Кандиба, який після утворення Конотопського повіту (1781 р.) займав посаду почтмейстера. Пізніше в селі проживало кілька сімей цього поміщицького роду, найбагатшим серед яких був Андрій Андрійович Кандиба, який володів козацьким архівом, успадкованим ще від Андронника Кандиби. Цей архів використовував у своїх наукових дослідженнях відомий український історик О.Лазаревський. Помираючи (†1879), А. А. Кандиба передав архів до Київської археографічної комісії. Після революції 1917 року архів було втрачено.

Багато будівель села було зведено в часи Андрія Андрійовича Кандиби: красиві одно- і двоповерхові палаци, механічні майстерні, (депо) сільськогосподарської техніки. У цей період Григорій Петрович Кандиба розпочав будівництво нової церкви Різдва Пресвятої Богородиці на місці старої дерев'яної, а після його смерті у 1843 р. завершували її спорудження його нащадки ще упродовж трьох років. Кам'яна, з найвищою в окрузі дзвіницею, була освячена у 1846 р. Дещо пізніше неподалік, на схилах, що спускались до обмілілої річечки Торговиця, було закладено ландшафтний парк з уквітчаними терасами, альтанками на насипних горах та штучними озерами.

Останнім, хто успадкував кандибівські маєтності, був Сергій Андрійович Кандиба, який створив Дубов'язівське цукрозаводське товариство і став засновником цукрозаводу із змішаним капіталом. Окрім багатства, він успадкував від своїх попередників авторитет і вплив на дворянство і повітове земство.

У 1888 р. у дію було введено приміщення школи (однокласного народного училища), збудованого під керівництвом Сергія Кандиби за сприяння земства та за участю коштів меценатів (за припущеннями дослідника Тихона Осадчого, — чоловіка Г. О. Лазаревської (дочки відомого історика), — частину грошей заповів якийсь Маслов).

На початку XX століття в селі було побудовано лікарню.

З 1917 - у складі УНР. Після поразки у Визвольних змаганнях село було надовго окуповане більшовиками. Сільська церква була зруйнована комуністами.

З численного роду Кандиб в селі нікого не залишилось, деякі з їх нащадків живуть у різних країнах світу, у тому числі у Франції.

З 1924 р. по 1931 р. село було центром Жовтневого району Конотопської округи, а потім Чернігівської губернії. У 1925 р. Курилівку перейменували на Жовтневе. Історичну назву було відтворено лише в 2016 році.

Протягом 1929–1930 рр. комуністи вдавалися до систематичного терору проти козаків, на території Жовтневської сільради людей загнали у 5 так званих колективних господарств. 1931 р. створено Курилівську МТС. У 1932–1933 рр. у Курилівці були масові смерті спричинені терором голодом, також на вулицях помирали прибульці з інших місцевостей, десятки втікачів від голоду та репресій.

На фронтах Другої Світової війни у складі сталінських війсь загинуло 212 незаконно мобілізованих курилівців.

Після звільнення Курилівки від комуністів 1941, НКВД почала вчиняти диверсії. Органи місцевого самоврядування намагалися перешкодити масовому виїзду молоді на роботи до Німеччини, а місцевий лікар Каріка видавав молодим людям десятки фіктивних довідок про небезпечні хвороби, внаслідок чого були скасовані низка наказів до виїзду в Німеччину. Тим не менше, 1943 комуністи забрали всіх симулянтів до своєї армії, а більшість із них загинула. Проте ті, що поїхали до Німеччини, вижили.

Ватажків банди НКВД Григорія Осадчого та Петра Гепу німці схопили і ліквідували в Конотопі.

1 вересня 1967 р. було введено в експлуатацію нове двоповерхове приміщення школи, яке було побудоване на кошти місцевого колгоспу (голова правління Навальний Анатолій Васильович).

На території сільської ради є: Курилівська сільська рада, сільськогосподарське підприємство ТОВ Агрополіс «Філія Жовтневе», релігійна громада УПЦ МП, сільська лікарська амбулаторія, навчально-виховний комплекс «ЗОШ І–ІІІ ступенів — ДНЗ», сільський Будинок культури та бібліотека, приватні крамниці та поштове відділення.

Погода в селі