Курилівка (Лежайський повіт)

Курилівка (пол. Kuryłówka) — село на Закерзонні, у Польщі, у гміні Курилувка Лежайського повіту Підкарпатського воєводства. Населення 1703 особи (2015[2]).

Село
Курилівка
пол. Kuryłówka
Колишня церква

Координати 50°17′ пн. ш. 22°27′ сх. д.

Країна Польща
Воєводство Підкарпатське воєводство
Повіт Лежайський повіт
Гміна Курилувка
Дата заснування 1515
Висота центру 161  м
Населення 1703 особи (2015[1])
Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2
Телефонний код (+48) 17
Поштовий індекс 37-303
Автомобільний код RLE
SIMC 0653222
GeoNames 766962
Курилівка
Курилівка (Польща)
Курилівка
Курилівка (Підкарпатське воєводство)

Історія

Село вперше згадується в 1515 році, хоча поселення в цьому місці вже існувало в римські часи. У 1978 році Олександра Грущинська з районного музею в Ряшеві провела археологічні дослідження, під час яких були виявлені залишки поселення з римського періоду.

1524 р. — знищене татарським набігом.

1565 р. — село в Лежайському старостві, було 22 кмети на 10 3/4 ланах, 11 бортників і корчмар[3].

1624 р. — напад татар.

1655 р. «шведський потоп».

1657 р. — руйнування села військом Юрія II Ракоці.

1883 р. — село Ланьцутського повіту, 1248 мешканців (761 римо-католик, 466 греко-католиків і 21 юдей)[4].

1915 р. — руйнування села при проходженні німецько-російського фронту.

1934 р. — створення об'єднаної сільської ґміни Куриловка з 10 сіл з адміністративним центром в Курилівці.

На 01.01.1939 в селі проживало 1760 мешканців, з них 610 українців, 1070 поляків і 100 євреїв[5]. Село належало до ґміни Курилувка Ланьцутського повіту Львівського воєводства.

14 вересня 1939 р. в село вступили німці, урочисто зустрінуті українцями. 30 вересня німці передали село радянським військам відповідно до пакту Молотова — Ріббентропа, однак на початку жовтня відбулася зворотня передача через обмін Сталіном Закерзоння на Литву. У 1943 році було створено український відділ поліції. 29 червня 1944 р. село було сплюндроване калмиками. Наприкінці липня 1944 р. 13-а армія 1-го Українського фронту зайняла село.

1945 року відповідно до «Угоди про взаємний обмін населенням у прикордонних районах» частина українського населення Курилівки була виселена в СРСР. Решту українців у 1947 р. депортовано на понімецькі землі.

Відомі люди

  • Карван Іван — правознавець, учасник бою під Крутами в складі студентської сотні.

Демографія

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][6]:

Загалом Допрацездатний
вік
Працездатний
вік
Постпрацездатний
вік
Чоловіки 838 177 580 81
Жінки 843 165 505 173
Разом 1681 342 1085 254

Церква

У 1831 р. в селі була дерев'яна парафіяльна церква святого Миколи Каньчуцького деканату Перемишльської єпархії, 593 греко-католики[7]. До парафії входили також села Бриська Воля, Ожанна, Вілька Ламана, Тарнавець, Жухів, Яструбець.

Нова мурована церква збудована 1896[8] року за проектом Василя Нагірного. Поруч стоїть дзвіниця з 1912 р. З 1920 р. парафія належала до Лежайського деканату. Після виселення українців церкву перетворили на склад, з 1982 р. — костел.

Примітки

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Курилівка (Лежайський повіт)

  1. GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
  2. Kuryłówka // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. Warszawa : Druk «Wieku», 1902. — Т. XV, cz. 2. — S. 201. (пол.)
  3. Kuryłówka // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. Warszawa : Druk «Wieku», 1883. — Т. IV. — S. 943. (пол.)
  4. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 110.
  5. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018.
  6. Schematismus Universi Venerabilis Cleri Dioeceseos Graeco Catholicae Premisliensis pro Anno Domini 1831, p. 55
  7. , сторінка 10, колонка 2, останній абзац

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.