Курташ-Карп Юлія Мар'янівна

Юлія Курташ-Карп народилася в сім'ї інженера-нафтовика Мар'яна Миколайовича Курташа (*1931 — †2012) та державного службовця Христини Іванівни Курташ (*1938). Юлія є онукою Йосипа Бойдуника. У 1966—1976 роках навчалась у Долинській середній школі № 1. У 1976-му закінчила Долинську музичну школу (клас фортепіано). 1976 року вступила на хімічний факультет Львівського університету, який закінчила у 1982-му. Працювала на кафедрі аналітичної хімії Львівського університету й хіміком-аналітиком ІГГКК НАН України. У 2001-му Юлія Курташ-Карп вела авторську програму Львівської телерадіокомпанії[1]. З 199З-го по 1995 рік студіювала акторську майстерність при театральній студії Львівського молодіжного театру імені Леся Курбаса.

З 1976 року поетеса живе і працює у Львові. У 1987-му вийшла заміж за Юрія Степановича Карпа — викладача КТР радіотехнічного факультету Національного університету «Львівська політехніка». Син, Святослав Юрійович Карп (*1989), лікар-хірург ЛРОЦ, навчається в аспірантурі Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького[2].

Вже з молодшого шкільного віку Юлія Курташ-Карп дуже цікавилася літературою, особливо поезією. Свій перший вірш написала 1967 року. Як поетеса дебютувала 1974 року в газеті «Червона Долина»[1].

Загалом про творчість Юлії Курташ-Карп сказано в передмові до її збірки «Поезія» (Львів, «Каменяр», 2016):

Вірші сучасної української поетеси зі Львова приваблюють глибиною проникнення в духовний світ сучасної людини - людини, яка проживає відведений їй Творцем час у дуже складних умовах. Власні життєві рефлексії в поетичних строфах збірки перетворюються в загальнолюдські - радість і біль, страждання і перемоги... Спільними для них є висока життєстверджуюча інтонація поряд з чесним поводженням із словом.

З 1997 року Юлія Курташ-Карп видала дев'ять поетичних книжок. Друкувалася в численних поетичних антологіях, як-от «Посвята», «Ой ти, дівчино, з горіха зерня», «Небесна сотня», «Галицький золотослов», «Український Мойсей», «Письменники рідного краю».

Вона авторка численних передмов і літературних рецензій, газетних і журнальних публікацій, зокрема у виданнях «Дзвін», «Універсум», «Високий Замок», «Слово Просвіти», «Літературна Україна», «Літературна неділя», «Свіча».

Юлія Курташ-Карп на вечорі поезії. 2015 рік.

Поетеса також перекладає з польської мови. 2001 року вийшли в її перекладі «Вибрані поезії» Кароля Войтили.

З 1999 по 2008 роки Юлія Курташ-Карп стала авторкою шести телевізійних художньо-документальних телефільмів, реалізованих на Львівському державному телебаченні: «Митець і меценат», «Дума про Учителя», «Святість земна», «Від Різдва до Різдва», «Усе про жінку» й «Дорога».

Вона виступила як авторка та режисер літературно-мистецьких проектів «Відомі і невідомі герої», «Чубинський і ми», «За крок до Різдва», «Поезія як аристократизм мислення», «Поміж зорями і хрестами», «Франко. Сто літ самоти».

Поетеса — часта гостя мистецьких програм Українського радіо, а в 2007 році вела власну телепрограму «Віч-на-віч з Юлією Курташ-Карп» на Львівському державному телебаченні.

Юлія Курташ-Карп проводить поетичні майстер-класи з дітьми на базі дитячої бібліотеки № 13 у Львові й неодноразово запрошувалась як член журі в роботі Всеукраїнського літературного конкурсу молодих поетів на здобуття премії імені Богдана Ігоря Антонича. Бере активну участь у літературних імпрезах, зокрема зустрічах із читачами.

У жовтні 2004 року вона вступила до Національної спілки письменників України. У 2016-му — до Національної спілки журналістів України.

На думку критиків, уся творчість письменниці має виражене філософське спрямування.

«…момент поєднання думки й образу, як філософське спостереження над світом. А ще — свіжість, оригінальність письма, серед численних добрих якостей якого є ритмічне розмаїття віршів, мелодійна сув'язь слів, тонка, по-мистецькому ефектна колористика образів, мотивів і постатей світової літератури і культури взагалі» (Андрій Содомора).

«Добротна аналітичність і раціоналізм з одробинкою іронії й самоіронії виказують в ній мислячу душу, яка фокусує слово через призму близької їй філософії серця. З усією відповідальністю стверджую і тішуся, що маємо справу з Майстром» (Ігор Калинець).

«Модернова поетка з глибоким готичним звучанням доби» (Олександр Козаренко).

«Поезія Юлії Курташ-Карп заслуговує на поважну розмову, бо вирізняється навіть на тлі далеко не бідного на яскраві явища нашого новітнього літературного життя» (Іван Дзюба).

• Запека Є., Перлулайнен Л. «Дідушок із обжинків літературної ниви» // Ратуша,1997, № 188(746)
• Смоляк Б. «Нурт і плесо однієї першої книжки» // Літературний Львів, 1997, № 61
• Фігель Б. «Сповідь Скорпіона припала на осінь» // Аудиторія, 1997, № 14-15
• Воловець Л. «Несподіване» // Дзвін, 2000, № 7
• Чепурко Б. «Яблунева заметіль» // За вільну Україну, 2005, Ч. 5
• Козаренко О. «Славетне пирування муз» // Літературний Львів, 2006, ч.6
• Батюсь Г. «Нічна Муза» // Львівська пошта, 2006, № 13(860)
• Козаренко О. «Славетне пирування муз» // Літературний Львів, 2006, № 39
• Якубовська М. «Притча про те, як посадити сад» // Літературний Львів, 2006, № 47
• Криничанка Н. «Поетеса, яку хочеться цитувати» // Високий замок , 2010, № 187
• Качанівська Л. «Поетів ніколи не був мільйон…» // Свіча, 2011, № 4
• Смоляк Б. «Аудебют як тривання» // Нова неділя, 2013, № 3(26)
• Ганущак О. «Поміж зорями і хрестами»// Літературна неділя, 2015, № 67
• Садова В. «Поезія і музика пам'яті» // Варта, 2015
• Содомора А. «Палітра витончених струн» // Українська літературна газета, 2018, № 8(222)
• Калинець І. «Із материка нового космосу» // Річ, 19.05.2019
• Залізняк Б. «А справжніх левів у Львові ніколи не бракувало», інтерв'ю // Слово Просвіти", 2018, № 25 (73)
• Супрун-Яремко Н. «Безсмертні істини одвічних слів і музики» // Українська музика, 2019, ч.3

• Травень 2008 — грамота Департаменту культури і туризму Львівської облдержадміністрації за активну участь та підтримку обласного книжкового фестивалю «Рідне слово Богом дане», за популяризацію української книжки
• Листопад 2014 — грамота НСПУ за вагомий особистий внесок у розвиток української літератури, за активну участь у культурному житті України
• Вересень 2015 — диплом Першого міжнародного літературного фестивалю «Галицька осінь»
• Грудень 2017 — Літературна премія імені Маркіяна Шашкевича — за книжку поезій «Уроки гравітації»[3]
• Січень 2018 — Літературно-мистецька премія імені Пантелеймона Куліша — за багатогранний літературно-мистецький доробок та активну літературно-просвітницьку діяльність
• Вересень 2020 — Почесна грамота Верховної Ради України

• «Курташ-Карп Юлія Мар'янівна». Енциклопедія Сучасної України. Прочитано 25.06.2017
• Сайт Юлії Курташ-Карп. Прочитано 25.06.2017^{[недоступне посилання з липня 2019]}
• Авторська сторінка Юлії Курташ-Карп на сайті «Поетичні майстерні»
• Телефільми Юлії Курташ-Карп на сайті «YouTube»
• Юлія Курташ-Карп — фільм «Усе про жінку»