Содомора Андрій Олександрович

Народився 1 грудня 1937 року в с. Вирів Кам'янко-Бузького району Львівської області. Закінчив Львівський університет. Кандидат філологічних наук, професор (2008), професор кафедри класичної філології Львівського національного університету імені Івана Франка.

Автор перекладів з давньогрецької творів Менандра, Арістофана, Софокла, Есхіла, Евріпіда; з латинської творів Горація, Овідія, Лукреція, Сенеки, римських елегійних поетів; прозових творів «Жива античність», «Наодинці зі словом», «Під чужою тінню», «Сивий вітер», «Лініями долі», «Студії одного вірша»; поетичної збірки «Наодинці зі Львовом».

Член Національної спілки письменників України, дійсний член Наукового товариства імені Шевченка. Лауреат Премії імені Максима Рильського, Літературної премії імені Григорія Кочура (2010), літературної Нагороди Антоновичів та обласної премії імені Михайла Возняка. Почесний громадянин міста Львова (2012). Кавалер ордена «За заслуги» III ступеня[1].

Андрій Содомора на 18 форумі видавців у Львові, 16.09.2011 р.

• Содомора А. Наодинці зі словом. — Львів: Літопис, 1999. — 480 с.
• Содомора А. Під чужою тінню. — Львів: Літопис, 2000. — 336 с.
• Содомора А. Сивий вітер. — Львів: Літопис, 2002. — 270 с.
• Содомора А. Лініями долі. — Львів: Літопис, 2003. — 376 с.
• Содомора А. Наодинці зі Львовом. — Львів: Літопис, 2006. — 208 с.
• Содомора А. Студії одного вірша. — Львів: Літопис, ВЦ ЛНУ ім. І. Франка, 2006. — 364 с.
• Содомора А. Пригорща хвилин: образки, мініатюри, катрени. — Львів: Срібне слово, 2007. — 160 с.
• Содомора А. Anno Domini. Року Божого: латинські написи Львова / А. Содомора, М. Домбровський, А. Кісь. — Львів: Піраміда, 2008. — 288 с
• Содомора А. Жива античність. — 2-ге вид., зі змінами. — Львів: Срібне слово, 2009. — 184 с.
• Содомора А. Сльози речей: новели, образки, медитації. — Львів: Піраміда, 2010. — 170 с.
• Содомора А. Від слова до серця, від серця — до слова. — Львів: Літопис, 2012. — 52 с.
• Батькова рука. Земна й духовна ниви отця Олександра Содомори / Зібрав і зредагував Андрій Содомора. — Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2014. — 300 с.
• Содомора А. Шевченків садок і Франкове поле. — Львів: Апріорі, 2015. — 104 с.
• Содомора А. Афористичні етюди. — Львів: Апріорі, 2015. — 360 с.
• Содомора, А. Історія одного перекладу, або Моя перша книжка / А. Содомора. — Львів: Літопис, 2017. — 292 с. — ISBN 966-8853-68-5.
• Содомора А. Бесіди п(р)одумки. — Львів: Видавництво старого лева, 2018. — 160 с. ISBN 978-617-679-641-1
• Содомора А. З-під долоні. — Львів: Апріорі, 2019. — 120 с.
• Содомора А. Скельця розмальовані. — Львів: Апріорі, 2019. — 104 с.

• Менандр. Відлюдник: комедія: [пер. із старогрец.] / Менандр. — Львів: Вид-во Львів. ун-ту, 1962. — 97 с.
• Горацій. Твори / Пер. з латин. А. Содомора. — К.: Дніпро, 1982.
• Овідій Публій Назон. Метаморфози / Пер. з латин. А. О. Содомора; Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України. — К.: Дніпро, 1985. — 304 с.
• Тіт Лукрецій Кар. Про природу речей / Пер. з латин. А. Содомора. — К.: Дніпро, 1988. — 192 с.
• Софокл. Трагедії / Переклад давньогрецької А. Содомори та Бориса Тена. — К.: Дніпро, 1989. — 303 с.
• Есхіл. Трагедії / Переклади з давньогрецької А. Содомори та Бориса Тена. — К.: Дніпро, 1990. — 320 с.
• Евріпід. Трагедії / Переклади з давньогрецької А. Содомори та Бориса Тена. — К.: Основи, 1993. — 448 с.
• Сенека, Луцій Анней. Моральні листи до Луцілія / Пер. з латин. А. Содомора. — К.: Основи, 1996. — 603 с.
• Боецій, Северин. Розрада від філософії / Пер. з латин. А. Содомора. — К.: Основи, 2002. — 146 с.
• Овідій Публій Назон. Метаморфози / Пер. з латин. А. О. Содомора; Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України. — Х.: Фоліо, 2008. — 380 c. (Перевидання)
• Дистихи Катона / Пер. з латин. А. Содомора. — К.: Грані-Т, 2009. — 320 с.
• Галл, Тібулл, Проперцій, Овідій. Римська елегія / Пер. з латин. А. Содомора. — Львів: Літопис, 2009. — 578 с.
• Верґілій. Буколіки. Георгіки. Малі поеми / Пер. з латин. А. Содомора. — Львів: Літопис, 2011. — 404 с.
• Вілланова, Арнольд де. Салернський кодекс здоров'я / Пер. з латин. Андрій Содомора. — Л.: Медицина і право, 2011. — 64 с.
• Теогнід. Елегії вигнанця / пер. з давньогрец. А. Содомора. — Львів: ЛА «Піраміда», 2012. — 109 с.
• Сапфо. Пісні з Лесбосу / Пер. з давньогрецької, передмова, коментарі Андрія Содомори. — Львів: ЛА «Піраміда», 2012. — 140 с.
• Алкей. Пісні застольні і повстанські / Пер. з давньогрецької, передмова, коментарі Андрія Содомори. — Львів: ЛА «Піраміда», 2012. — 140 с.
• Сто загадок Симфосія. Переклад з латинської, коментарі-есеї Андрія Содомори. — Л.: Срібне слово, 2013.
• Архілох. Хліб на списі. Фраґменти віршів / Пер. з давньогрецької, передмова і примітки Андрія Содомори. — Львів: ЛА «Піраміда», 2013. — 152 с.
• Луцій Анней Сенека. Діалоги. переклад А. Содомори. — Львів: Апріорі, 2016. — 320 с.
• Грецька епіграма в перекладах Андрія Содомори. — Львів: Апріорі, 2017. — 240 с.
• Гесіод. Походження богів. Роботи і дні. Щит Геракла / пер. з давньогрецької А. Содомори. — Львів: Апріорі, 2018. — 136 с.
• Подорож у східні краї / В. Рубрук, де; пер. з латин. А. Содомора. — Львів: Апріорі, 2018. — 240 с. — ISBN 617-629-452-8.

• 2019 — Премія міста літератури ЮНЕСКО
• Премія «Книга року BBC-2021» за книгу «Про що писати…»[2].

• «Aqua vitae», вода життя, коли зануриться в україномовну стихію, то його обидва «а» одразу ж заокругляться, а з кінцевого «е» (ае), за аналогією до слів першої відміни (скажімо, «свита»), стане «а», — от і маємо «оковита» («Від слова до…», 2012);
• Бо що таке вік, раз немає меж у триванні? («Шевченків садок…», 2015);
• Головна біда, власне, — неувага до мови («Від слова до…», 2012);
• Для пасивних конструкцій канцелярського стилю, що характерні здебільшого для російської мови, складається враження, що хтось один «говорить», «встановлює», «приходить», а саме «я», десь з боку, інформує про ті дії («Від слова до…», 2012);
• Маємо підстави сумніватися у тому, що оснащення школи комп'ютерами розв'яже всі наші освітні проблеми. Нагромадження знань без відповідіної філологічної атмосфери, тобто без любові до світла, що у слові (звідси — й освіта), створює в учня ілюзію «всезнайства», а звідси — несумісні з інтелігентістю зверхність, зарозумілість, неувага до минулого («Від слова до…», 2012);
• Найвагоміший компонент сучасності — шана давнині («Від слова до…», 2012);
• Перекладач пробує увійти у світ першотвору, намагається його відчути однією душею з автором, на якийсь час прагне стати ним, перевтілитись — бачити те, що він, думати так, як він («Шевченків садок…», 2015);
• Праці [наукові і популярні, де подано доволі виразну картину нинішньої мовної ситуації про суржик, лексику, синтаксис тощо], хоч скільки б їх було, не впливають на щоденну практику нашого мовлення («Від слова до…», 2012);
• Сьогодні ж бо, на наших очах, розкриває свій сенс міф про Антея. Хіба ж не втрата живого контакту з землею веде за собою низку проблем — психологічних, моральних, екологічних?.. («Від слова до…», 2012);
• Те, що бачить око, що є очевидним, те й болить нас. Якими ж є гармонійні, стилістично впорядковані рими звукового образу мови — над цим замислюємося рідше (навіть відповідного слова, що стосувалося б вуха, на зразок «очевидний». не маємо). Бо це — сфера зору душі. Бо це — значно важче… («Від слова до…», 2012);
• Як можна відчути душу українця, не вникаючи у глибину Кобзаревого слова? («Від слова до…», 2012);

• праця з піснею;
• ставлення людини до природи;
• здатність вслухатися;
• притаманна українській мові вимова питомих звуків (через вплив запозичень з інших мов: замість ненаголошеного «о» в словах «колосок», «молоко», «полотно», «соловейко», «Олена» та подібних вимовляють «а»; у словах «комин», «мельник», «павич», «Чигирин» та інших «и» наближається до «і»; нерідко «и» вимовляють як російський голосний «ы»; «е» — як «є»: «Лєся»,  «Лєбєдь»; «г» — як «ґ» або «х» тощо);
• чергування голосних (замість «зі Львова» кажуть «зі Львіва»; замість «Сімферополя» — «Сімферопіля»; замість «Антона» — «Антіна» і т. д.);
• подвоєння приголосних (вже й пишуть не «барокко», а «бароко», не «беладонна», а «беладона», що призводить до втрати мелодійності мови, а часом і до зміни лексичного значення слів: «незнище́нна» — «незни́щена»); 
• збіг приголосних, як-от «в полі», «вважати», «дощик в лузі» тощо (уникаючи початкового «в», збіднюємо звукову палітру мови, а часом і семантику слова); 
• лексика: слова-синоніми, що витісняються внаслідок невиправданої заміни одним словом (замість «дитина», «дитя», «хлопчик», «хлоп'я́» і подібних вживають одне «малюк», «ріка» кажуть «річка», замість «гарний» — «красивий», замість «усмішка» — «посмішка», замість «візочок» — «коляска», замість «хата» — «дім», замість «череда» — «стадо», замість «зілля» — «трава», замість «обійстя» — «господарство», замість «гілля» — «гілки», замість «порепана земля» — «потріскана земля», замість «конче» — «обов'язково», замість «вдача» — «характер», замість «ковзанка» — «каток»); слова, замінені запозиченнями з російської (не «гойдалка» — «качелі», не «цукерка» — «конфетка», не «майданчик» — «площадка») та інших мов (замість «образ» — «імідж» та ін.); слова, витіснені з ужитку через неправильний переклад (рос. «мгновение» перекладають як «миттєвість», а не, скажімо, «момент» чи «мить», «змиг», «хвилина» тощо); 
• норма мовлення (через потяг до начебто суто українського слова: кажуть не «любов», а лише «кохання»; не «наразі», «поки що», «тим часом», а «поки», не «і» — «та», не «щоб» — тільки «аби» та ін.);
• наголошування слів з усталеним наголосом (замість «дочка́», «нови́й», «одина́дцять», «чотирна́дцять», «Богда́н», «Рома́н», «Гуса́р», «Когу́т», «Коза́к» наголошують «дóчка», «нóвий», «оди́надцять», «чоти́рнадцять», «Бóгдан», «Рóман», «Гẏсар», «Кóгут», «Кóзак»);
• здрібнілі і пестливі форми («дитинка», «дитинонька», «дитя», «дитяточко» тощо);
• дієслівний заклик, за винятком хіба що застільного «Будьмо!» (замість «Роздумуймо!» чути"Давайте роздумувати!", замість «Веселімося!» — «Давайте веселитися!», замість «не забуваймо» — «давайте не будемо забувати» та ін.);
• природний для української мови синтетичний спосіб ступенювання прикметників і прислівників (замість «повніший» вживають утворене аналітичним способом «більш повний», замість «вільніше» — «більш вільно», замість «найстаріший» — «більш старший», замість «Найрозважальніша серед музичних і наймузичніша серед розважальних програм» кажуть «Найбільш розважальна з музичних і найбільш музична з розважальних програм», а також замість «найновіший» — «самий новіший», замість «найщасливіший» — «найбільш щасливий» та ін.);
• властиве українській мові вживання закінчень (замість «три солдати» — «три солдата», замість «два герої» — «два героя», замість «по секундах» — «по секундам» і т. д.);
• активні конструкції (кажуть не «комісія встановила», а «комісією було встановлено», не «я сказав» — «мною було сказано» та ін.);
• кличний відмінок (замість «Привіт, школо!», «Для тебе, Львове!» — «Привіт, школа!», «Для тебе, Львів!»);
• високий стиль («в оні дні», «днесь», «опочив-єсь», «небеса», «вишнє», «многая», «свіча», «жона», «муж», «убієнний», «усопший» тощо).

• Содомора Олександр Григорович — батько Андрія Содомори;
• Содомора Микола Григорович — дядько Андрія Содомори;
• Суржик

• Біографія — Видавництво «Грані-Т»^{[недоступне посилання з липня 2019]}
• Андрій Содомора: «Не здобутки техніки, а вага Слова в суспільстві визначає міру його цивілізованості»
• Перекладач Андрій Содомора: «До власного літературного слова я йшов усе життя»
• Андрій Содомора: «Майже не говоримо нині про щастя, час, життя…»
• Творчі сторінки автора на сайті Поетичні Майстерні

• Андрій Содомора: біобібліогр. покажч. / ред.: В. Кметь, Л. Панів, О. Седляр; упоряд.: М. Кривенко; Львівський національний університет імені Івана Франка, Наук. б-ка. — Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2013. — 348 c. — (Укр. біобібліогр. Нова серія. Біобібліогр. вчених ун-ту; чис. 31). (PDF-файл)

• Содомора Андрій Олександрович // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
• Содомора Андрій Олександрович // Енциклопедичний словник класичних мов / Л. Л. Звонська, Н. В. Корольова, О. В. Лазер-Паньків та ін.. — К. : ВПЦ «Київський університет», 2017. — С. 483. — 552 с.
• Данило Ільницький «Глодоський скарб» у Львові // Збруч, 20.04.2017
• Мирослав Трофимук Термінус на роздоріжжі української культури: Стаття до 80-річчя перекладача й есеїста Андрія Содомори // Збруч, 01.12.2017
• Інтерв'ю з А. Содоморою