Кібрик Євген Адольфович

Кі́брик Євге́н (Герц) Адо́льфович (нар. 8 (21) лютого 1906(19060221) пом. 18 липня 1978) радянський художник, педагог, член-кореспондент (з 1949) і академік (з 1962) Академії мистецтв СРСР. Народний художник СРСР (1967). Лауреат Сталінської премії (1948).

Кібрик Євген Адольфович
рос. Евгений Адольфович Кибрик
При народженні Кібрик Герц Адольфович
Народження 8 (21) лютого 1906(1906-02-21)
Вознесенськ
Смерть 18 липня 1978(1978-07-18) (72 роки)
  Москва
Поховання
Національність єврей
Країна Російська імперія СРСР
Жанр графіка
Навчання Одеський художній інститут
Діяльність художник, графік, ілюстратор, педагог, викладач університету
Роки творчості 1930—1978
Вчитель Фраєрман Теофіл Борисович
Член Спілка художників СРСР і Академія мистецтв СРСР
Діти Alexander Kibrikd
Нагороди
Премії
Звання
Автограф

Біографія

Народився 8 (21) лютого 1906(19060221) року в місті Вознесенську Херсонської губернії (тепер Миколаївська область) в заможній єврейській родині управляючого хлібоекспортної компанії. Закінчив Вознесенську гімназію.

У 1922 році переїхав до Одеси, де поступив на факультет живопису Одеського художнього інституту. Спочатку навчався в художній майстерні П. Г. Волокидіна, згодом перейшов до майстерні художника Т. Б. Фраєрмана.

У 1925 році переїхав у Ленінград, де вступив до Вищого художньо-технологічного інституту (ВХУТЕІН). Провчившись два роки, у 1927 році залишає інститут. У ці роки заробляє на життя оформлення рекламних плакатів, вивісок, макетів, діаграм. Працює театральним замальовником у журналі «Смена», ілюстратором в журналі «Юный пролетарий», оформлює книги у видавництвах.

З 1927 р. — член об'єднання «МАМ» (рос. — «МАИ»: «Мастера аналитического искусства»), очолюваного П. М. Філоновим. У 1930—1931 роках викладав у студії «Образотворче мистецтво робочої молоді» (рос. — «Изоирам»: «Изобразительное искусство рабочей молодежи»).

В роки німецько-радянської війни перебував в евакуації (1941—1942) у місті Самарканд (Узбекистан).

З 1943 року мешкав у Москві, викладав у Московському художньому інституті ім. В. Сурикова (з 1954 — його професор, керівник майстерні станкової графіки).

Помер 18 липня 1978 року в Москві. Похований на Новодівочому цвинтарі.

Творчість

Першою значною роботою Є. А. Кібрика стало ілюстрування книги Ю. М. Тинянова «Підпоручик Кіже» у 1930 році.

Виступав як графік-ілюстратор, автор ілюстрацій до творів О. С. Пушкіна — «Казки» (1932), «Борис Годунов» (1959—1964), Р. Роллана — «Кола Брюньйон» (1934—1936), Ш. де Костера — «Легенда про Уленшпігеля» (1937—1938), М. М. Зощенка — «Шановні громадяни» (1938), М. В. Гоголя «Тарас Бульба» (1943—1945), «Портрет» (1973—1977), російських народних билин (1948—1950).

Є автором художніх тематичних серій «Земля Узбекистану» (1942), «Сталінград» (1943), серій акварелей «Подорож Францією», «Подорож Італією» (1950-ті рр.) та ін.

Написав книгу спогадів «Праця й думки художника», що була опублікована у 1984 році.

Нагороди і почесні звання

Пам'ять

У рідному місті художника — Вознесенську — одну з вулиць навзано його ім'ям.

У жовтні 1985 року в м. Вознесенську відкрився художній музей Є. А. Кібрика. Тут відображений весь творчий шлях художника, його становлення, експонуються його твори.

На студії «Мосфільм» створено фільм про творчість художника.

Література

  • Кибрик Евгений Адольфович // БСЭ: В 30 т. — М., 1973. — Т.12. — С.82 — 83.
  • Кибрик Евгений Адольфович // УСЭ: В 12т. — К., 1981. — Т. 5. — С. 9.
  • Кибрик Євген Адольфович // Мистецтво України: біогр. довід./ за ред. А. В. Кудрицького. — К., 1997. — С. 293.
  • Кибрик Євген Адольфович // Митці України: енцикл. довід. / за ред. А. В. Кудрицького. — К., 1992. — С. 294.
  • Каталог творів Є. А. Кібрика: до 100-річчя від дня народження Є. А. Кібрика. Випуск ІІІ / Миколаївський обласний художній музей ім. В. В. Верещагіна: укладачі: Л. Є. Твєрітінова, І. В. Краснюк. — Миколаїв, 2006. — 300 с.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.