Кімберлі Креншоу

Кімберлі Вільямс Креншоу ([ˈkɪmbərli], нар. 1959), американська адвокатка, філософиня і провідна науковиця критичної теорії раси, яка розробила теорію інтерсекційності. Вона є штатною професоркою юридичної школи UCLA та юридичної школи Колумбії, де спеціалізується на расових та гендерних питаннях.[5] Креншоу також є засновницею Колумбійського центру юридичного факультету з питань досліджень міжсекційної та соціальної політики (CISPS) та Афроамериканського політичного форуму (AAPF), а також є президенткою Берлінського центру міжсекторного правосуддя (CIJ).[6] Креншоу відома впровадженням та розвитком інтерсекційності, теорією того, як соціальні ідентичності, що перекриваються чи перетинаються, особливо ідентичності меншин, співвідносяться із системами та структурами утиску, домінування чи дискримінації.[7] Її вчення також мали важливе значення у розвитку інтерсекційного фемінізму, який досліджує накладені між собою системи пригноблення та дискримінації, яким піддаються жінки через свою етнічну приналежність, сексуальність та економічне походження.[8]

Кімберлі Креншоу
англ. Kimberlé Williams Crenshaw
Kimberlé Crenshaw (40901215153).jpg
Народилася Шаблон:Birth year and age
Кантон, Огайо, США[1]
Країна  США
Національність афроамериканці
Діяльність адвокатка, викладачка університету
Галузь інтерсекційність
Alma mater Університет Вісконсин-Медісон[2], Університет Корнелла[2], Гарвардська школа права[2] і University of Wisconsin Law Schoold
Знання мов англійська
Заклад Каліфорнійський університет в Лос-Анджелесі[3], Колумбійська школа праваd[4] і Колумбійський університет
Членство Американська академія мистецтв і наук
IMDb ID 1548660

Ранні роки життя та освіта

Народилася в 1959 році в Кантоні, штат Огайо,[9] у афроамериканських [10] батьків, Маріан та Вальтера Кларенса Креншоу, обох вчителів.[11] Її батьки брали участь в русі за десегрегацію, включаючи матір, яка допомагала десегрегувати дитячий басейн. Вона відвідувала середню школу в Кантоні Мак-Кінлі, а також християнську фундаменталістську школу, де зазнала расизму. Вона представляла свою школу на дебатах та правописі та з юних років прагнула бути юристкою.

У 1981 році Креншоу отримала ступінь бакалавра з державного управління та вивчення Африки в Університеті Корнелла,[12] де вона була членкинею почесного товариства Quill and Dagger.[13] Вона отримала ступінь докторки юридичних наук у Гарвардській юридичній школі в 1984 році,[14] а наступного року ― ступінь докторки права в юридичному факультеті Університету штату Вісконсін, де вона була стипендіаткою Вільяма Х. Хасті та юристкою Верховного суду штату Вісконсин Шірлі Абрахамсон.[15][16]

Кар'єра

Креншоу ― один із засновниць галузі теорії критичної раси. Будучи в Гарвардській юридичній школі, вона була однією із засновників семінару з теорії критичної раси, який і започаткував цей термін.[17]

Після закінчення її докторантури, Креншоу приєдналася до юридичного факультету UCLA в 1986 році, де читала лекції з критичної теорії раси, громадянських прав та конституційного права.[12] В даний час в UCLA вона викладає чотири класи; її курси ― передова теорія критичної раси; Громадянські права; Взаємозрізні точки зору на расу, стать та криміналізацію жінок та дівчат; та раси, права та представництва.[18] У 1991 та 1994 рр. вона була обрана професоркою року шляхом голосування студентів та студенток.[19] У 1995 році Креншоу була призначена професоркою юридичної школи Колумбії, де вона є засновницею та директоркою Центру досліджень міжсекторних зв’язків та соціальної політики, створеного в 2011 році.[15][20][21]

У 1996 році вона стала співзасновником і є виконавчим директором некомерційного аналітичного центру та інформаційного центру, Афро-американського політичного форуму, який зосереджується на "ліквідації структурної нерівності" та "просуванні та розширенні расової справедливості, гендерної рівності та неподільність усіх прав людини як у США, так і на міжнародному рівні ".[22][23] Його місія полягає у створенні мостів між науковими дослідженнями та громадським дискурсом у подоланні нерівності та дискримінації. Креншоу була нагороджена кафедрою Фулбрайта для Латинської Америки в Бразилії, а в 2008 році вона отримала стипендію в Центрі перспективних поведінкових досліджень Стенфордського університету.

У 2001 році вона написала довідковий документ з питань раси та гендерної дискримінації для Всесвітньої конференції ООН проти расизму (WCAR), допомогла полегшити додавання гендерних аспектів у своїй Декларації на конференції та виступила членкою Комітету Національного наукового фонду для дослідження насильства проти жінок та комісії Національної дослідницької ради з питань дослідження насильства проти жінок. Креншоу була членкою Групи внутрішньої стратегії в Інституті Аспена з 1992 по 1995 рр.,[24] жіноча медіа-ініціатива [25][26]

Вплив

Інтерсекційність
Зовнішні відеофайли
Kimberlé Crenshaw – On Intersectionality – keynote – WOW 2016: Southbank Centre[27]

Креншоу представила теорію інтерсекційності в 1989 р. У своїй роботі, написаній для юридичного форуму Університету Чикаго «Демаргіналізація перетину раси та полу: Чорна феміністична критика антидискримінаційної доктрини, феміністичної теорії та антирасистської політики».[7][28][29][30] Основним аргументом цієї чорної феміністичної статті є те, що досвід бути чорною жінкою не можна розуміти з точки зору чорної людини і жінкою, ці поняття розглядають самостійно, але повинні включати взаємодію між ними, адже вони часто підсилюють одна одну.[31]

Робота намагалась пом'якшити поширену помилкову думку, що інтерсекційний досвід пов'язаний виключно з сумою расизму та сексизму. За словами Креншоу, концепція інтерсекційності посилається на «попередниць», таких як американські чорношкірі феміністки 19 століття Анна Джулія Купер і Марія Стюарт, а за ними Анжела Девіс і Дебора Кінг у 20 столітті: «У кожному поколінні і в кожній інтелектуальній сфері та в кожну політичну мить існували жінки-афроамериканки, які формулювали необхідність думати і говорити про расу через об'єктив, який дивиться на стать, або думати і говорити про фемінізм через об'єктив, який дивиться на расу. Отже, одне слідує за іншим».[7] Її натхнення теорією почалося під час навчання в коледжі, коли вона зрозуміла, що гендерний аспект раси вкрай недостатньо розвинений, хоча школа, яку вона відвідувала, пропонувала багато класів, які стосувались як расових, так і гендерних питань. Зокрема, жінки обговорювались лише на уроках літератури та поезії, тоді як чоловіки також обговорювали в серйозній політиці та економіці.

Основна увага Креншоу у питаннях інтерскційності полягає в тому, як закон реагує на питання, що включають гендерну та расову дискримінацію. Особливий виклик у законі полягає в тому, що антидискримінаційні закони розглядають стать та расу окремо, і, отже, афро-американські жінки та інші кольорові жінки перекривають різні форми дискримінації, і закон, не знаючи, як поєднати ці два, залишає цих жінок поза справедливістю.[7]

Вибрані твори
  • Critical Race Theory: The Key Writings That Formed the Movement (editor), 1995. ISBN 1565842715
  • "Mapping the Margins: Intersectionality, Identity Politics and Violence against Women of Color," in The Feminist Philosophy Reader, Alison Bailey and Chris Cuomo (eds.). New York: McGraw-Hill, 2008. 279–309.
  • Reaffirming Racism: The faulty logic of Colorblindness, Remedy and Diversity, 2013 ISBN 9781595588838
  • Black Girls Matter: Pushed Out, Overpoliced and Underprotected, African American Policy Forum, 2016.[32]
  • The Race Track: Understanding and Challenging Structural Racism, 2017. ISBN 9781595588821
  • On Intersectionality: Essential Writings of Kimberlé Crenshaw, 2017. ISBN 9781620972700ISBN 9781620972700
  • Seeing Race Again: Countering Colorblindness across the Disciplines, 2019. ISBN 9780520300996ISBN 9780520300996, OCLC 1050455449

Примітки 
  1. https://www.theguardian.com/society/2020/nov/12/kimberle-crenshaw-the-woman-who-revolutionised-feminism-and-landed-at-the-heart-of-the-culture-wars
  2. http://www.aapf.org/kimberle-crenshaw
  3. https://law.ucla.edu/faculty/faculty-profiles/kimberle-w-crenshaw/
  4. http://www.law.columbia.edu/fac/Kimberl%C3%A9_Crenshaw
  5. Reunion Renews Commitment to William H. Hastie Fellowship Legacy | University of Wisconsin Law School. law.wisc.edu. Процитовано 10 березня 2016.
  6. Who we are. www.intersectionaljustice.org. Процитовано 12 липня 2018.
  7. Adewunmi, Bim (2 квітня 2014). Kimberlé Crenshaw on intersectionality: "I wanted to come up with an everyday metaphor that anyone could use". New Statesman. Процитовано 27 грудня 2018.
  8. Miller, Hayley (11 серпня 2017). Kimberlé Crenshaw Explains The Power Of Intersectional Feminism In 1 Minute. Huffington Post (амер.). Процитовано 16 грудня 2017.
  9. Marian Williams Crenshaw's Obituary on The Repository. The Repository. Процитовано 10 березня 2016.
  10. Crenshaw, Kimberle (1989). Demarginalizing the Intersection of Race and Sex: A Black Feminist Critique of Antidiscrimination Doctrine, Feminist Theory and Antiracist Politics. University of Chicago Legal Forum.
  11. Kimberlé Crenshaw: the woman who revolutionised feminism – and landed at the heart of the culture wars. The Guardian. Процитовано 9 травня 2021.
  12. Race, gender scholar Crenshaw on campus Oct. 16–21 | Cornell Chronicle. news.cornell.edu. Процитовано 10 березня 2016.
  13. The Cornell Daily Sun 31 October 1980 — The Cornell Daily Sun. cdsun.library.cornell.edu. Процитовано 10 червня 2020.
  14. Kimberlé Williams Crenshaw | Faculty | Columbia Law School. www.law.columbia.edu. Процитовано 10 березня 2016.
  15. Canton native Kimberlé Crenshaw receives legal scholar award. The Repository. Процитовано 10 березня 2016.
  16. William H. Hastie Fellowship Program | University of Wisconsin Law School. law.wisc.edu. Процитовано 10 березня 2016.
  17. Peller, Garry (1995). Critical Race Theory: The Key Writings that Formed the Movement (англ.). The New Press. ISBN 9781565842717.
  18. Courses Page. law.ucla.edu. Процитовано 16 грудня 2017.
  19. Columbia University Record. Columbia.edu. 15 вересня 1995. Процитовано 9 березня 2016.
  20. Foundation, American Bar. UCLA and Columbia Law Professor Kimberlé Crenshaw to Receive 2016 Fellows Outstanding Scholar Award – American Bar Foundation. www.americanbarfoundation.org. Процитовано 10 березня 2016.
  21. Kimberle W. Crenshaw. Columbia Law School (англ.). Процитовано 16 грудня 2017.
  22. Our mission. African American Policy Forum. Процитовано 10 березня 2016.
  23. Poole, Shirley L. (November–December 2000). The Crisis (англ.). NAACP/The Crisis Publishing Company, Inc. Процитовано 9 березня 2016.
  24. Knubel, Fred (16 вересня 1995). Kimberle Crenshaw Named Professor at Columbia Law. New York, NY: Columbia University, Office of Public Information. Процитовано 25 січня 2018.
  25. Kimberle Crenshaw biography. The African American Policy Forum. Процитовано 25 січня 2018.
  26. About the Tavis Smiley Show. The Tavis Smiley Show. Процитовано 25 січня 2018.
  27. Kimberlé Crenshaw – On Intersectionality – keynote – WOW 2016: Southbank Centre. Southbank Centre at YouTube. Процитовано 31 травня 2016.
  28. Crenshaw, Kimberlé (1989). Demarginalizing the intersection of race and sex: a Black feminist critique of antidiscrimination doctrine, feminist theory and antiracist politics. University of Chicago Legal Forum (University of Chicago Law School) 1989: 139–168.
  29. Crenshaw, Kimberlé (24 вересня 2015). Why intersectionality can't wait. The Washington Post. Процитовано 27 грудня 2018.
  30. Kimberlé Crenshaw on Intersectionality, More than Two Decades Later. Columbia Law School. 8 червня 2017. Процитовано 27 грудня 2018.
  31. Thomas, Sheila; Crenshaw, Kimberlé (Spring 2004). Intersectionality: the double bind of race and gender. Perspectives Magazine (American Bar Association). с. 2.
  32. Black Girls Matter: Pushed Out, Overpoliced and Underprotected. AAPF (амер.). 30 грудня 2014. Процитовано 8 лютого 2019.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.