Кісь Оксана Романівна

Окса́на Рома́нівна Кісь (нар. 11 січня 1970(19700111), Львів) — українська науковиця в галузі гендерних студій, історикиня та антропологиня, феміністка, докторка історичних наук (2018), старша наукова співробітниця відділу соціальної антропології Інституту народознавства НАН України, президентка Української асоціації досліджень жіночої історії[1], соціальна активістка, експертка Гендерної експертної платформи ГІАЦ «КРОНА».

Кісь Оксана Романівна
Оксана Кісь на акції 8 березня 2016. Напис на плакаті: "Кухня і мода - це не свобода".
Оксана Кісь на акції 8 березня 2016. Напис на плакаті: "Кухня і мода - це не свобода".
Народилася 11 січня 1970(1970-01-11) (52 роки)
Львів
Місце проживання Львів
Країна Україна
Діяльність історикиня, антрополог
Alma mater Львівський національний університет імені Івана Франка
Галузь жіноча історія, феміністська антропологія, гендерні трансформації в постсоціалістичних країнах
Заклад Інститут народознавства НАН України
Звання старший науковий співробітник
Ступінь доктор історичних наук
Батько Кісь Роман Ярославович
Особ. сторінка social-anthropology.org.ua/author/oksana-kis/

Висловлювання у Вікіцитатах

Життєпис

Народилася в сім'ї науковця Романа Кіся та вчительки Ніни Кісь. У 1987—1992 роках навчалася на історичному факультеті Львівського державного університету імені Івана Франка, який завершила з відзнакою. У 1994 році здобула другу вищу освіту з психології В Інституті підвищення кваліфікації і перепідготовки кадрів ЛНУ ім. Франка. З 1994 року працює в Інституту народознавства НАН України.

У 2002 році захистила кандидатську дисертаційну роботу «Жінка в українській селянській сім'ї другої половини XIX — початку XX століття: гендерні аспекти» за спеціальністю «етнологія». У 2008 році випустила друком книгу «Жінка в традиційній українській культурі другої половини XIX — початку XX ст.» (Львів, Інститут народознавства НАН України). У 2017 публікує другу монографію «Українки в ГУЛАГу: вижити значить перемогти» (Львів, Інститут народознавства НАН України). У 2018 році Кісь захистила докторську дисертацію «Повсякденне життя українських жінок в надзвичайних історичних обставинах в Україні в середині ХХ ст.: гендерні аспекти досвіду і репрезентацій» за спеціальністю «етнологія».

У 2012 році разом з очільницями провідних українських жіночих та феміністських організацій написала «Відкритий лист громадськості до очільників Української греко-католицької церкви»[2], адресований Святославу Шевчуку та Мечиславу Мокшицькому, де обстоювалась незгода з ініціативою законодавчої заборони абортів в Україні та аргументувалося право жінки на аборт.

Одружена, має дорослого сина. Живе і працює у Львові.

Ключові публікації

Монографії:

  • Оксана Кісь. Жінка в традиційній українській культурі (друга половина XIX — початок XX ст. — Львів: Інститут народознавства НАН України, 2008. — 272 с. (Друге видання книги у 2012 р.)[3]
  • Оксана Кісь. Українки в ГУЛАГу: вижити значить перемогти. — Львів: Інститут народознавства НАН України, 2017. — 288 с.[4]

Статті:

  • 2015: Remaining Human: Ukrainian Women's Experiences of Constructing «Normal Life» in the Gulag // Gender and Peacebuilding: All Hands Required / ed. by Maureen P. Flaherty, Tom Matyok, et all. — Lexington Books, 2015. — P. 121—137
  • 2015: National Femininity Used and Contested: Women's Participation in the Nationalist Underground in Western Ukraine during the 1940s-50s // East/West: Journal of Ukrainian Studies. — Vol. 2(2), 2015. — P. 53-83
  • 2015: Gender Dreams or Sexism? Advertising in Post-Soviet Ukraine // New Imaginaries. Youthful Reconstruction of Ukraine's Cultural Paradigm. / ed. by.Rubchak Marian. - Oxford and New York: Berghahn Press, 2015. — Р. 110-140 (co-authored with Tetiana Bureychak)
  • 2013: Між особистим і політичним: ґендерні особливості досвіду жінок-учасниць національно-визвольних змагань на західно-українських землях у 1940—1950-х роках // Народознавчі Зошити. — 2013. — № 4. — С. 591—599
  • 2012: Defying Death: Women's Experience of the Holodomor, 1932-33 // ASPASIA. International Yearbook of Central, Eastern and Southern European Women's and Gender History. — Vol. 7, 2012. — P. 42-67
  • 2012: (Re)Construting the Ukrainian Women's History: Actors, Agents, Narratives // Gender, Politics and Society in Ukraine, eds. Olena Hankivsky and Anastasiya Salnykova. Toronto: University of Toronto Press, 2012. — P. 152—179
  • 2012: Жіноча історія як напрямок історичних досліджень: становлення феміністської методології // Український історичний журнал. — 2012, № 2. — С. 159—172
  • 2011: Biography as a political geography: patriotism in the Ukrainian women's life stories in Ukraine // Mapping Difference: The Many Faces of Women in Ukraine / Ed. by Marian J. Rubchak. — London: Berhahn Books, 2011. — P. 89-108
  • 2011: Telling the Untold: Representations of Ethnic and Regional Identities in Ukrainian Women's Autobiographies // Orality and Literacy: Reflections across Disciplines /ed. by Keith Carlson, Natalia Khanenko-Friesen, and Kristina Fagan. - Toronto: U of Toronto Press, 2011. — С. 280—314
  • 2011: Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід // Народознавчі Зошити. — 2011, № 1-2. — С. 17-24
  • 2010: Колективна пам'ять та історична травма: теоретичні рефлексії на тлі жіночих спогадів про Голодомор // У пошуках власного голосу: Усна історія як теорія, метод, джерело: Зб. наук. праць / За ред. Г.Грінченко, Н.Ханенко-Фрізен. — Харків: Східний інститут українознавства ім. Ковальських, 2010. — С. 171—191.
  • 2009: Жіночий досвід участі у національно-визвольних змаганнях на західноукраїнських землях у 1940-50-х роках // Схід / Захід. Історико-культурологічний збірник. Вип. 13-14. «Історична пам'ять і тоталітаризм: досвід Центрально-Східної Європи». Харків: ХНУ ім. Каразіна, 2009. — С. 101—125.
  • 2008: Рецепція радянської влади і незалежності в усних автобіографіях жінок України // Схід-Захід: Історико-культурологічний збірник. Вип. 11-12. Спеціальне видання: Усна історія в сучасних соціально-гуманітарних студіях / За ред. В.Кравченка та Г.Грінченко.– Х., 2008. — С. 17-28.
  • 2008: Бунтівна наука. Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології (західний досвід) // Сучасність.- 2008.- № 10 — С. 43-51.
  • 2006: Репрезентація етнічної та регіональної ідентичностей в автобіографіях жінок України // Україна Модерна. — Т. 11. 2006. — C. 85-98.
  • 2005: Oksana Kis. Choosing without Choice: Predominant Models of Femininity in Contemporary Ukraine (in English); in: Gender Transitions in Russia and Eastern Europe, ed. by Madeleine Hurd, Helen Carlback and Sara Rastback. Stockholm: Gondolin Publishers, 2005. — Р. 105—136.
  • 2004: Oksana Kis. L'approche de genre dans les recherches en histoire et ethnologie ukrainiennes (франц. мовою) // Ethnologie Francaise, 1' 2004. — Р. 291—302.
  • 2003: Материнство и детство в украинской традиции: деконструкция мифа // Социальная история. Ежегодник 2003. Женская и гендерная история / Под ред. Н. Л. Пушкарёвой. — М.: «Российская политическая энциклопедия», 2003.- С.156-172.
  • 2002: Гендерные особенности брачного выбора в украинском селе XIX — начала XX ст. // Женщины в истории: возможность быть увиденными. Вып. 2 / Под.ред. И. Р. Чикаловой. Минск: БГПУ, 2002. — С.89-110.
  • 2001: Андроцентричний дискурс в історичних науках // Філософсько-антропологічні студії'2001. Спецвипуск. — К.: Стилос, 2001. — С. 43-58.

Наукова редактура

Науково-редакторські активності Оксани Кісь:

Викладання

Наукові стажування

Примітки

Посилання

Публіцистика та інтерв'ю
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.