Вулиця Академіка Лазаренка (Львів)

Ву́лиця Академіка Лазаренка — вулиця у Франківському районі[2][3] міста Львова, бічна вулиці Стрийської. Починається від вулиці Стрийської, неподалік Державної податкової інспекції (вул. Стрийська, 35) і закінчується біля «горішніх» гуртожитків студентського містечка Львівської політехніки, які розташовані поблизу Горіхового Гаю. Прилучаються вулиці Слов'янська і Професора Яреми.

Вулиця Академіка Лазаренка
Львів
Офіс будівельної компанії «Галбуд» (вул. Лазаренка, 4)
Офіс будівельної компанії «Галбуд» (вул. Лазаренка, 4)
Місцевість Вулька
Район Франківський
Назва на честь Є.К. Лазаренка
Колишні назви
Польна на Вульці, Стрийська бічна, Баттальї, Баракенґассе, Гайдара
польського періоду (польською) Polna na Wulce, Stryjska boczna, Battaglii
радянського періоду (українською) Гайдара
радянського періоду (російською) Гайдара
Загальні відомості
Протяжність 500 м
Координати початку 49°48′51″ пн. ш. 24°01′10″ сх. д.
Координати кінця 49°49′12″ пн. ш. 24°00′51″ сх. д.
Поштові індекси 79026[1]
Транспорт
Рух двосторонній
Покриття асфальт, бетонні плити (на короткій ділянці)
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Поштові відділення ВПЗ № 26 (вул. Стрийська, 78)[1]
Забудова 1930-ті—1980-ті; конструктивізм, сталінський ампір, житлова багатоповерхова
Парки Горіховий Гай
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap r2563779
Мапа
 Вулиця Академіка Лазаренка у Вікісховищі

Історія

Вулиця виникла на початку XX століття, з 1910 року мала назву Польна на Вульці. У 1933 році її перейменували на Стрийську бічну, проте вже у листопаді 1938 року вулиця отримала нову назву — Баттальї, на честь Анджея Баттальї (1895—1918), польського солдата, легіонера, першого поляка, що загинув під час листопадових подій 1918 року у Львові. Під час німецької окупації мала назву Баракенґассе. За радянських часів, з 1946 року мала назву вулиця Гайдара, на честь Аркадія Гайдара, радянського військового діяча та письменника. Сучасну назву вулиця отримала у 1992 році, на честь Євгена Лазаренка, ученого-мінералога, ректора Львівського університету[4].

Забудова

Вулиця почала забудовуватися у 1930-х роках, з тих часів тут збереглося кілька будинків у стилі польського конструктивізму. Після війни почалася друга стадія забудови вулиці. На її початку у 1950-х роках збудували чотири 4-поверхові будинки (№ 1, 2, 3 і 4 — по два з кожного боку вулиці) у стилі сталінського ампіру, які сформували своєрідні пропілеї, акцентувавши початок вулиці. На місці будинку № 1 за Другої Польської республіки була пекарня Маковського «Сніп», у часи СРСР тут був магазин взуття. У будинку № 3 у другій половині XX століття був магазин «Продукти».

П'ятиповерхові будинки № 5 і № 7 зведені у 1960-х роках, за радянських часів у першому був приймальний пункт хімчистки та прокатний пункт, у другому — хлібний магазин.

Під № 8 розташована військова частина.

Наприкінці вулиці у 1970-х[5]—1980-х[6] роках збудували студентське містечко.

Примітки
  1. Поштові індекси та відділення поштового зв'язку України: Львів-26. ukrposhta.com. Укрпошта. Процитовано 7 червня 2021.
  2. Франківський районний суд м. Львова. Список вулиць Франківського району м. Львова. k.lv.court.gov.ua. Архів оригіналу за 20 грудня 2016. Процитовано 5 лютого 2017.
  3. Список вулиць Львова (Л). Процитовано 5 лютого 2017.
  4. Імена видатних людей у вулицях Львова, 2001, с. 5.
  5. 1243 вулиці Львова, 2009, с. 296.
  6. Новий Світ, 2014, с. 175.

Джерела
  • Архітектура Львова: Час і стилі. XIII—XXI ст / М. Бевз, Ю. Бірюльов, Ю. Богданова, В. Дідик, У. Іваночко, Т. Клименюк та інші. — Львів : Центр Європи, 2008. — С. 597. — ISBN 978-966-7022-77-8.
  • Громов С. Імена видатних людей у вулицях Львова. — Львів : НВФ «Українські технології», 2001. — С. 5. — ISBN 978-617-629-077-3.
  • Ілько Лемко, Михалик В., Бегляров Г. 1243 вулиці Львова (1939—2009). — Львів : Апріорі, 2009. — С. 313. — ISBN 978-966-2154-24-5.
  • Мельник Б. В. Покажчик сучасних назв вулиць і площ Львова // Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. XIII—XX століття. — Львів : Світ, 2001. — С. 33—34. — ISBN 966-603-115-9.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.