Лакці

Ла́кці (лаки, казикумухці; самоназва — лак) — народ в Республіці Дагестан (Росія).

Лакці
Лак
Кількість бл. 200 000 (2010, оцінка)
Ареал  Росія:
Дагестан
Близькі до: дагестанські народи
Мова лакська мова, російська мова
Релігія мусульмани — суніти

Народ належить до кавказької раси. Віряни — мусульмани-суніти.

Назви

Крім самоназв лакців — лак та лак-чу, існуює низка екзонімів:

Чисельність
Розселення лакців у Дагестані за переписом 2002

Загальна чисельність лакців в Росії в 2002 році склала 156 595 осіб, з них у містах (Махачкала) проживає 109 750 осіб, у Дагестані — 139 700 осіб.

Лакці проживають також (1989) в Узбекистані (2 807 осіб), Таджикистані (2 441 осіб), Азербайджані (1 878 осіб), Туркменістані (1 398 осіб), Казахстані (1 234 осіб), Україні (1 035 осіб). Невелика група проживає в Туреччині, в 4 поселеннях ілу Карс — 300 осіб.

Основні райони проживання лакців у Дагестані за даними Російського перепису 2010[1]

Назва району Населення району % лакців
Кулинський район11 17497,4%
Лакський район12 16195,2%
Новолакський район28 55648,5%
Каспійськ100 12914,3%
Махачкала (м/о)696 88512,4%
Южно-Сухокумськ10 0359,2%
Буйнакськ62 6236,8%
Кизилюрт (м/о)43 4215,0%
Рутульський район22 9263,8%
Кизляр (м/о)51 7073,6%
Кізлярський район67 2873,5%
Хасавюрт131 1873,3%
Акушинський район53 5583,2%
Ізбербаш55 6462,5%
Тарумовський район 31 6831,7%
Кизилюртівський район61 8761,5%
Чародинський район11 7771,5%
Кумторкалинський район24 8481,1%
Дагестан2 910 2495,6%

Мова

Лакці розмовляють на лакській мові, що входить до нахсько-дагестанських мов. Мова має кілька діалектів: кумухський, віцхінський, шаднінський, віхлінський, аракульський, бартхінський (балхарський), вачі-кулінський. Поширена також російська мова.

Писемність

Писемність сформована з XV ст. на основі арабиці, з 1928 — латиниці, з 1938 на основі кирилиці.

Історія

На території історичного проживання лакців з XII ст. почало формуватись Казикумухське шамхальство, в XVIII ст. — створюється Казикумухське ханство, яке об'єднувало крім лакців також агульців, лезгин-кюрінців, деякі аварські та даргинські спільноти. 1820 року ханство було приєднано до Російської імперії, 1859 року ханство було ліквідоване, а територія перетворена на Казикумухський округ Дагестанської області, з 1922 року — Лакський округ, 1935 року поділений на Лакський та Кулінський райони. 1944 року частина лакців була переселена до Новолакського району.

Лакські поселення

Лакський район: Кумух, Куба, Чара, Курклі, Кума, Кунди, Хараша, Унчукатль, Хуна, Хурі, Читтур, Кубра, Урі, Шовкра, Щара, Хурхі, Хурукра, Кулушац, Чуртах, Хулісма, Бурши, Шахува

Кулінський район: Кані, Віхлі, Кулі, Хайхі, Цийши, Вачі, Кая, Сумбатль, Цушар, Цовкра-2, Хосрех, Цовкра-1

Новолакський район: Тухчар, Гаміях, Новочуртах, Дучі, Ахар, Новокулі, Новолакське, Чапаєво, Шушия.

В інших районах: Балхар, Уллучара, Кулі, Цулікана, Аракул, Шадні, Шаліб, Радянське.

Див. також

Примітки
  1. Итоги Всероссийской переписи населения 2010 года. — Том 3. Национальный состав и владение языками Архівовано 11 жовтня 2017 у Wayback Machine.

Джерела і посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.