Латинократія
Латинократія (грец. Λατινοκρατία), або Франкократія (грец. Φραγκοκρατία) — період в історії Греції, в добу Середньовіччя, що розпочався після Четвертого хрестового походу 1204 року, коли на теренах завойованої Візантії було утворено низку держав хрестоносців.
| Латинократія | |
| Місце розташування |
Греція Пелопоннес Центральна Греція |
|---|---|
| Наступник | Османська Греція |
| Час/дата початку | 1204 |
| Час/дата закінчення | 1453 |
Термін походить від того, що православні греки, а також більшість народів Східного Середземномор'я називали католиків «латинянами» або «франками». Характерними рисами періоду франкократії були нестабільна політична ситуація та загальна розрізненість франкських держав. Згодом більшість держав знову були завойовані греками, за винятком островів в Егейському та Іонічному морях та окремих фортець на континенті, які залишилися під владою Венеційської республіки. Завершився період франкократії із завоюванням Греції Османською імперію.
Латинська Романія
Латинською Романією називають сукупність держав та володінь, що виникли на захоплених хрестоносцями, західноєвропейськими родами та державами територіях після Четвертого хрестового походу. Основні з них виникли після розділу Візантійської імперії за березневим договором 1204 про розподіл імперії. Найбільшу вигоду від цього договору отримала Венеція. Володіння які вона отримала стали основою її колоніальної імперії. Основною ж державою хрестоносців стала Латинська імперія з центром у Константинополі.
Держави та володіння в Латинській Романії
| Назва держави | Часи існування |
|---|---|
| Латинська імперія | 1204-1261 |
| Королівство Фессалонікійське | 1204-1224 |
| Ахейське князівство | 1205-1432 |
Герцогство Афінське
|
1205-1456 |
| Володіння іоаннітів на Родосі | 1306-1522 |
| Володіння роду Токко | 1357-1482 |
Венеційська Романія
| Назва володіння | Час, коли володіла Венеція |
|---|---|
| Острів Крит | 1206-1669 |
| Острів Корфу | 1207-1214 1386-1797 |
Острів Евбея (Негропонт)
|
1390-1470 |
| Фортеці Корон та Модон | 1207-1500 |
| Місто Навплій | 1389-1540 |
| Місто Аргос | 1394-1463 |
| Місто Навпакт (Лепанто) | 1407-1499 |
| Місто Монемвазія | 1464-1540 |
| Місто Афіни | 1395-1402 |
| Міста Лампсак, Галліполі та Іраклія в Малій Азії | 1205-1224 |
Також деякі венеційські роди стали засновниками самостійних та напівсамостійних володінь, що найчастіше визнавали протекторат самої Республіки св. Марка:
| Назва володіння | Час існування |
|---|---|
Герцогство Архіпелагу
|
1207-1566 |
Острів Андрос
|
1207- |
Острів Лемнос
|
1207-1277/79 |
Споради (Скірос, Скіафос, Скопелос, Тінос, Міконос)
|
1207-1390 |
Острів Китіра
|
1207-1363 |
Генуезька Романія
| Назва володіння | Час володіння |
|---|---|
Пера
|
1267-1453 |
| Каффа (Феодосія), Солдайя (Судак), Чембало (Балаклава) та інші чорноморські факторії в Криму | 1230-ті-1475 |
| Острів Лесбос | 1354-1462 |
| Острів Хіос | 1346-1566 |
| Фокея на узбережжі Малої Азії | 1346-1566 |
| Фамагуста на Кіпрі | 1384-1551 |
Див. також
Посилання
- Maltezou, Chrysas A. (1988). Η Κρήτη στη Διάρκεια της Περίοδου της Βενετοκρατίας ("Crete during the Period of Venetian Rule (1211-1669)"). У Panagiotakis, Nikolaos M. Crete, History and Civilization (Greek) II. Vikelea Library, Association of Regional Associations of Regional Municipalities. с. 105–162.
- The Latin Occupation in the Greek Lands, from the Foundation of the Hellenic World