Левицький Іван Омелянович

Народився 6 (18) січня 1850 року в селі Берлоги (згодом Калуського повіту, нині Рожнятівського району).

Навчався у Станиславівській гімназії, з 3-го класу гімназії його забрали до австрійської армії. У липні 1871 року в Будапешті склав екзамени на атестат зрілості, а згодом поступив на філософський факультет Віденського університету.

На світогляд І. Левицького вплинули обставини, за яких він жив. В той період Галичина перебувала під владою Австро-Угорщини. Спочатку він належав до галицьких «москвофілів», що орієнтувалися на російську монархію, але пізніше приєднався до «народовців» та навіть почав брати участь у виданні журналу «Зоря». Основною справою Левицького завжди була бібліографія. Вперше він зацікавився бібліографією у 1877 р. У 1909 р. він очолив Бібліографічне товариство ім. Тараса Шевченка.

Займався перекладами статей з російської преси. Пізніше у Коломиї видавав «Народну школу» (1875), у Львові «Друга народу» (1876) і «Бескид», активно співпрацював у багатьох галицьких періодичних виданнях, видавав календарі. Був редактором газет («Мир», «Слово»), журналів («Пролом», «Наука»).

З 1879 року і до кінця свого життя І. О. Левицький працював дрібним урядовцем у різних страхових товариствах у Львові. Помер 30 січня 1913 року, похований на 50 полі Личаківського кладовища у Львові.

Укладач фундаментальних праць «Галицько-русская библиография XIX века» і «Галицько-руська бібліографія за роки 1772—1800» (опублікована в «Записах Наукового товариства імені Шевченка»), в яких охоплено книжкові та періодичні видання, описано зміст збірників, газет і журналів за 1772—1886 рр., «Українська бібліографія Австро-Угорщини», де містяться відомості за 1887—1893 рр. Створив кілька народних календарів, популярних книжок для народу: «Провидение Боже», «Прибудь разум, щастя буде», «Під Зборовом». Автор оповідань на історичні теми. Склав «Реєстр наукових і літературних праць професора Михайла Грушевського» (1906), зібрав колосальні матеріали про 2000 діячів, праці яких зберігаються у відділі рукописів Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника, видав 4 випуски «Прикарпатської Русі», решта (за браком грошей) залишились у рукописах.

Твори І. Левицького мали багато схвальних відгуків в українській, російській та польській пресі. Високо оцінено його праці в «Енциклопедичному словнику Брокгауза і Єфрона», та в праці О. Пипіна «История русской этнографии».

• П. В. Голобуцький, Н. І. Мойсеєнко. Левицький Іван Омелянович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 87. — 784 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1028-1.
• П. Г. Баб'як. Левицький Іван Омелянович // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2020. — ISBN 944-02-3354-X.
• Іван Омелянович Левицький: Зб. наук. пр. / ред.: Л. І. Ільницька; НАН України. Львів. наук б-ка ім. В. Стефаника, Наук. т-во ім. Шевченка в Україні, Коміс. з книгознав. та бібліогр. — Л., 2002. — 204 c.
• Історія української бібліотечної справи в іменах (кінець ХІХ ст. — 1941 р.): матеріали до біобібліографічного словника / авт.-уклад. Л. В. Гарбар ; ред. кол.: Г. В. Боряк, Л. А. Дубровіна (голова), В. І. Попик та ін. ; НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, Ін-т рукопису. — Київ, 2017. — C. 252.

• Письменники Прикарпаття. Левицький Іван Омелянович // Хата-читальня Прикарпаття
• Гуменюк М. Бібліографічна діяльність І. О. Левицького // Архіви України. — 1968. — № 6. — С. 35—36.