Леопольд Інфельд

Леопольд Інфельд (пол. Leopold Infeld; 20 липня 1898, м. Краків, Польща — 15 січня 1968, м. Варшава, Польща) — польський фізик. Член Польської академії наук.

Леопольд Інфельд
Народився 20 серпня 1898(1898-08-20)[1][2][…]
Краків, Королівство Галичини та Володимирії, Долитавщина, Австро-Угорщина[3]
Помер 15 січня 1968(1968-01-15)[3][4][…] (69 років)
Варшава, Польська Народна Республіка[3]
Поховання Військові Повонзки[5]
Країна  Польща
Місце проживання Польща
Діяльність фізик, письменник-документаліст, викладач університету, письменник, журналіст
Галузь фізика
Alma mater Ягеллонський університет (1920)[4] і Університет Фрідріха-Вільгельма (1921)[4]
Науковий керівник Władysław Natansond
Знання мов англійська[2], німецька[2] і польська[2]
Заклад Інститут перспективних досліджень[4], Торонтський університет[4], Кембриджський університет[4], Варшавський університет[4], Львівський національний університет імені Івана Франка[4] і Лейпцизький університет[4]
Членство Академія наук НДР, Польська академія наук[6], Угорська академія наук і Польське фізичне товариствоd
Magnum opus Born–Infeld modeld
Діти Eryk Infeldd
Нагороди

Біографія

Закінчив торгову школу. Навчався в Ягеллонському університеті під керівництва В. Натансона. У 1920 році в Берліні відвідував лекції Макса Планка, познайомився з Альбертом Ейнштейном, згодом листувався з ним. У Берліні в 1921 року захистив докторську дисертацію.

З 1921 по 1929 викладав у гімназіях Польщі. У 1929 році отримав посаду асистента у Львівському університеті на кафедрі теоретичної фізики, згодом посаду доцента. У 1932 був у відрядженні в Лейпцигу. У 1933—1934 роках працював з Максом Борном у Кембриджі, у 1936 році отримав стипендію в Інституті перспективних досліджень у Прінстон, залишив Львів і до 1938 року працював з А.Ейнштейном у Принстоні.

З 1938 по 1950 рік працював професором Торонтського університету. У 1950 році повернувся до Польщі. Працював у Варшавському університеті професором, завідувачем кафедри теоретичної фізики. Заснував та очолив Інститут теоретичної фізики Польської академії наук. З 1952 року член Польської академії наук.

Один з 11-ти всесвітньовідомих вчених, які виступили 20 квітня 1955 року з маніфестом, у якому закликали людство відмовитися від використання ядерних технологій у військових цілях. Це звернення привело до створення Пагвоського руху учених[7]

Науковий доробок

Леопольд Інфельд є співавтором нелінійної електродинаміки Борна — Інфельда і теорії рівнянь руху важких частинок у загальній теорії відносності Ейнштейна — Інфельда — Гоффмана.

З 1932 року розпочав дослідження зі спінорного аналізу в ріманових просторах, цей метод разом із Б. Л. ван де Ваарденом використав для опису впливу гравітації на частинки зі спіном.

У Торонтському університету разом зі своїми учнями виконав низку досліджень з релятивістської космології, серед яких є новий підхід до релятивістської космології на основі подібності розповсюдження світла в космологічних моделях і плоскому просторі.

Праці
  • The gravitational equations and the problem of motion (Annals of Mathematics. 1938, Vol. 39; with co-auth.);
  • Эволюция физики. 2-е изд. (М., 1956; соавт. А. Айнштайн);
  • Moje wspomnienia o Einsteinie (Warszawa, 1956);
  • Wybrancy bogow. Powiesc o zyciu Ewarysta Galois (Warszawa, 1998);
  • Инфельд, Леопольд. Эварист Галуа: историческая литература. Вып. 14 / Л. Инфельд ; пер. с англ М Кан. — М. : Мол. гвардия, 1958. — 366 с. — (Жизнь замечательных людей.)

Примітки
  1. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #118708872 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. Инфельд Леопольд // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  4. Архів історії математики Мактьютор
  5. http://mapa.um.warszawa.pl/mapaApp1/mapa?service=cmentarze#
  6. http://czlonkowie.pan.pl/czlonkowie/sites/WynikiWyszukiwania.html?s=INFELD,%20Leopold%20
  7. 20 квітня — день заснування руху вчених за мир та ядерне роззброєння

Джерела
  • Вавілова І. Світові лінії простору-часу України: Релятивістські дослідження в Україні / І. Вавілова // Світогляд. — 2006. — № 1. — С. 17-29.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.