Лепковський Євген Аркадійович
Євге́н Арка́дійович Лепко́вський (нар. 1866 — † 14 квітня 1939, Москва) — російський актор, режисер, педагог. 1903—1905 років працював у Київському театрі «Соловцов» (актор, головний режисер).[1] Викладав акторську майстерність в Київській музично-драматичній школі Миколи Лисенка (1906—1907). Очолював власну театральну школу-студію в Києві. Народний артист РРФСР (1934).
Лепковський Євген Аркадійович | |
---|---|
| |
Народився |
1866 Російська імперія |
Помер |
14 квітня 1939 Москва |
Поховання | Новодівичий цвинтар |
Країна |
Російська імперія СРСР |
Діяльність | актор, режисер, педагог |
У шлюбі з | Олександра Миколаївна Лепковська (1866—1939), актриса |
Нагороди | Народний артист РРФСР (1934) |
Життєпис
Сценічна діяльність Є. Лепковського розпочалася в 1884 році у Вологді, куди його прийняли на амплуа «молодих людей». До 1901 року грав у провінційних театрах Росії: Омську, Самарі, Саратові, Астрахані. Також працював у Харкові в трупі О. Дюкової. 1901—1902 років лише один сезон працював у Московському художньому театрі, після чого їде на «виключне становище» до Києва, куди його запросив Микола Соловцов.
З 1902 до 1905 року успішно служив у Київському театрі «Соловцов». «Киевская газета» характеризувала його як людину тонкого інтелекту, як артиста-психолога. Серед зіграних ним ролей визначалися Лопахін («Вишневий сад»), маркіз Поза («Дон-Карлос»), Рогожин («Ідіот»), Протасов («Діти сонця») і шиллерівський Вільгельм Телль. В усіх образах, що створив Лепковський, він показав велике вміння чітко окреслювати зовнішній рисунок, виражати типові риси людей різних характерів, епох і класів.[2]
Педагогічна діяльність Є. Лепковського розпочалася у 1906 році.
У себе вдома він відкрив Драматичну школу-студію. Школа ця мала характер короткочасних курсів — термін навчання тривав усього півроку. Саме тут починали своє навчання О. Таїров, О. Крамов, І. Берсеньєв. Але основна педагогічна робота Є. Лепковського проходила в Музично-драматичній школі М. Лисенка, де він разом із М. Старицькою вів курс російської драми.[3]
Згодом почав виступати в антрепризі В. І. Нікуліна в Одесі, в театрах Казані і Саратова.
Потім з 1909 по 1918 рік він безперервно працює у Московському Малому театрі. «Тут він був не тільки типовим актором Малого театру, але й своєрідним, цікавим режисером», який вмів відчути необхідний стиль роботи з акторами цього колективу.[3]
На початку 1920-х років жив в Абхазії. З 1924 року працював в театрі Московської облпрофради. Знімався в кіно.
Помер в Москві 14 квітня 1939. Похований на Новодівочому кладовищі, де також похована його дружина — актриса Олександра Миколаївна Лепковська (1866—1939).[4]
Ролі в Театрі «Соловцов»
- Лопахін («Вишневий сад»)
- Маркіз Поза («Дон-Карлос»)
- Рогожин («Ідіот»)
- Протасов («Діти сонця»)
- Вільгельм Телль («Вільгельм Телль» Шиллера)
Учні
- Зельдін Володимир Михайлович, народний артист СРСР[5]
- Замковий Лев Семенович (1887—1961+) — організатор кіновиробництва, кінорежисер
- Таїров Олександр Якович (1885—1950) — український і російський режисер
- Крамов Олександр Григорович (1885—1951) — український актор, режисер, педагог. Народний артист СРСР
- І. Берсеньєв
- С. Лук'янов (Лютневий)
Фільми
- 1924 — «Червоний тил» — Манн / Крафт (тюремний лікар)
- 1924 — «З іскри полум'я» — князь Салтиков
- 1926 — «Беня Крик» — банкір Рувім Тартаковський
- 1927 — «Рейс містера Ллойда» — містер Ллойд
Примітки
- Знаменитые универсанты / Нинэль Яковлевна Олесич. — Издательство Санкт-Петербургского Университета, 2005. — С.344
- Київський театр Соловцов: нарис / М. П. Городицький. — К.: Держ. вид-во образотворчого мистецтва і музичної літератури УРСР, 1961. — С. 66
- Культура і сучасність: Альманах. — К.: Міленіум, 2008. — № 2. — С. 103-104. Архів оригіналу за 29 вересня 2016. Процитовано 7 березня 2016.
- Лепковский Евгений Аркадьевич (1866—1939)(рос.)
- Биография Владимира Зельдина
Посилання
- Лепковский Евгений Аркадьевич istoriya-teatra.ru(рос.)
- Лепковский Евгений Аркадьевич km.ru(рос.)
- Е. А. Лепковский. 45 лет в театре. Юбилейный сборник, М., 1930.(рос.)
- Театральная энциклопедия. Том 3 /Глав. ред. П. А. Марков — М.: Советская энциклопедия, 1964.(рос.)