Крамов Олександр Григорович
Олекса́ндр Григо́рович Кра́мов (23 грудня 1884 (4 січня 1885), Київ, Київська губернія, Російська імперія — 17 травня 1951, Харків, Харківська область, Українська РСР, СРСР) — український актор, режисер, педагог. Народний артист СРСР (1944), народний артист Української РСР. Депутат Верховної Ради УРСР 1–2-го скликань (1938—1951). Чоловік народної артистки СРСР Олександри Воронович.
| Крамов Олександр Григорович | |
|---|---|
 | |
| Народився |
23 грудня 1884 (4 січня 1885) Київ, Київська губернія, Російська імперія |
| Помер |
17 травня 1951 (66 років) Харків, Харківська область, Українська РСР, СРСР |
| Поховання | Міське кладовище № 2 (Харків) |
| Країна |
 Російська імперія.svg.png.webp){kind=small} СРСР |
| Діяльність | актор, політик |
| Alma mater | Юридичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка |
| Заклад | Харківський національний університет мистецтв імені Івана Котляревського |
| Посада | депутат Верховної ради СРСР і депутат Верховної Ради УРСР |
| Нагороди |
    |
| IMDb | ID 3064210 |
Біографія
Народився 23 грудня 1884 (4 січня 1885) року в Києві в родині учителя. У 1903 році закінчив Житомирську гімназію.
У 1903 році поступив до Київського університету імені Святого Володимира спершу на медичний, а потім на юридичний факультет. Одночасно, у 1905 році закінчив студію сценічного мистецтва Євгена Лепковського. Грав у Київському театрі залізничників та у Київському драматичному театрі Миколи Соловцова (тепер Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка).
Навчався також в Музично-драматичній школі Миколи Лисенка.[1]
У 1908 році закінчив юридичний факультет Київського університету. У 1909–1912 роках грав у Херсонському театрі, потім у Самарському театрі. З 1913 року працював в Петербурзі, у театрі Незлобіна. У 1919–1920 роках був актором театру Революції. Грав у Московських театрах Суходольського, Корша. У 1924–1933 роках працював у театрі імені Московської Ради (МГРПС), Московському сучасному театрі.
З 1933 року — актор та режисер, а з 1936 року — художній керівник Харківського театру російської драми. Під час німецько-радянської війни разом із театром перебував у Улан-Уде, Владивостоці та Іркутську. З 1943 року — директор та художній керівник Харківського театру російської драми. Професор Харківського театрального інституту.
17 травня 1951 року помер у Харкові.
Серед його учнів — Всеволод Цвєтков.
Посилання
Джерела
- Буквін В. Олександр Григорович Крамов [Нар. артист. Союзу РСР. 1885—1951]. — Київ: Мистецтво, 1964. — 139 с, іл.
- Буквин В. Т. Александр Григорьевич Крамов. Народный артист СССР. — Киев: Держ. вид. образотворч. мистецтва і муз. літ. УРСР, 1960. — 36 с., ил. (рос.)
- Буквин В. Творческий путь народного артиста СССР А. Г. Крамова.— Киев, 1970. (рос.)
- Боярский Я. Александр Григорьевич Крамов. — Советский театр. — 1932. — № 4.
- Кубланов Б. Творческий путь А. Г. Крамова. — Харьков, 1938.
- Крамов А. Г. На режиссерской конференции. — Литературная газета. — 1939. — 20 июня.
- Резников П. Рядом с Крамовым. — Театральная жизнь. — 1969. — № 4.
- Крамов Олександр Григорович // Мистецтво України : Біографічний довідник / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1997. — С. 332. — ISBN 5-88500-071-9.
- Крамов Олександр Григорович: облікова картка й автобіографія депутата Верховної Ради УРСР // ЦДАВО України, ф. Р-1, оп. 31, спр. 4, арк. 83–89зв.
- Список депутатів Верховної Ради УРСР першого скликання, обраних 26 червня 1938 року // ЦДАВО України, ф. Р-1, оп. 31, спр. 2, арк. 54.
- Список депутатів, обраних до Верховної Ради УРСР // Вісті [ЦВК УРСР]: газета. — Київ, 1938. — № 148 (5338). — 29 червня. — С. 1.