Лептура чотирисмуга
Лепту́ра чотирисму́га (лат. Leptura quadrifasciata Linnaeus, 1758 = Leptura apicalis Curtis, 1831 = Leptura apicata Stephens, 1839 = Leptura calcarata Panzer, 1798 nec Olivier, 1790 = Leptura octomaculata DeGeer, 1775 = Strangalia quadrifasciata (Linnaeus) Mulsant, 1863) — вид жуків з родини Вусачі.
? Лептура чотирисмуга | ||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||
| Leptura quadrifasciata Linnaeus, 1758 | ||||||||||||||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||
Поширення
L. quadrifasciata – транспалеарктичний вид, є геоелементом палеарктичного комплексу. Вид поширений від Європи до Сибіру. В Карпатах — це звичайний, місцями масовий вид.
Екологія
Літ розпочинається в третій декаді червня і триває до кінця серпня, з максимумом в першій декаді серпня. В передгір’ях літ триває з кінця червня до другої половини липня. Жуки зустрічаються на квітах гадючника – в горах, та анґеліки лісової й оману високого (Inula helenium L.) – в рівнинній частині. L. quadrifasciata – характерна для листяних лісових формацій. Личинка розвивається у деревині листяних порід, таких як: береза, осика, бук, граб та інші.
Морфологія
Імаго
Довжина жука сягає 11-20 мм. Фонове забарвлення тіла – чорне. Надкрила червоно-рудого кольору з чорними основами, швом, вершинами, крайовою облямівкою та трьома перев’язями. Ноги та вусики чорні, у самок кінчики вус руді, іноді частково руді й передні ноги.
Життєвий цикл
Життєвий цикл триває 2 роки.
Література
- Бартенев А.Ф. Обзор видов жуков-усачей (Coleoptera: Cerambycidae) фауны Украины // Вісті Харківського ентомологічного товариства. — 2003 (2004). — 11, № 1-2. — с. 24-43
- Загайкевич І.К. До вивчення вусачів (Cerambycidae) Станіславської обл. // Проблеми ентомології на Україні. — К.: Вид-во АН УРСР, 1959. — с. 45-47;
- Загайкевич І.К. Таксономия и экология усачей. — К.: Наукова Думка, 1991. — 420 с.;
- Заморока А.М. Висотно-домінантний розподіл фауни жуків-вусачів на північно-східному меґасхилі Українських Карпат та південно-західній окраїні Східноєвропейської платформи // Вісн. Прикарпатського у-ту, серія біол. № 3 — Івано-Франківськ, 2003. — с. 112—127;
- Заморока А.М. Вплив комплексного висотного градієнту на формування домінантних форм жуків-вусачів (Coleoptera: Cerambycidae) на північно-східному макросхилі Українських Карпат та Передкарпатті // ІІ міжнародна наукова конференція студентів та аспірантів «Молодь і поступ біології». — Львів, 2006. — с. 251—252;
- Заморока А.М. Жуки-вусачі Івано-Франківської області // мат. конф. «Проблеми вивчення та охорони біорізноманіття Карпат і прилеглих територій». — Івано-Франківськ, 2007. — с. 131—132;
- Łomnicki M. Catalogus Coleopterorum Haliciae. — Leopoli, 1884. — S. 1-43;
- Nowicki M. Verzeichniss galizischer Käfer // Beitrage zur Insektenfauna Galiziens. — Krakow, 1873. — S. 7-52.