Лехнівська волость

Лехнівська волость — адміністративно-територіальна одиниця Переяславського повіту Полтавської губернії з центром у селі Лехнівка.

Станом на 1885 рік складалася з 13 поселень, 34 сільських громад. Населення — 10546 осіб (5212 чоловічої статі та 5334 — жіночої), 1896 дворових господарств[1].

Поселення волості:

• Лехнівка — колишнє державне та власницьке село при річці Нерді за 45 верст від повітового міста, 1430 осіб, 268 дворів, православна церква, школа, 4 постоялих будинки, лавка, 47 вітряних млинів.
• Жуківка — колишній власницький хутір при річці Супій, 599 осіб, 104 двори, 7 вітряних млинів.
• Корніївка — колишнє державне село при річці Нерді, 1272 особи, 243 двори, православна церква, постоялий будинок, 50 вітряних млинів і маслобійний завод.
• Мала Березанка — колишнє державне та власницьке село при річці Супій, 990 осіб, 184 двори, православна церква, постоялий будинок, 33 вітряних млини.
• Недра — колишнє державне та власницьке село при річці Нерді, 1414 осіб, 267 дворів, 3 постоялих будинки та 37 вітряних млинів.
• Пелипчич — колишнє державне та власницьке село при річці Нерді, 747 осіб, 154 двори, православна церква, постоялий будинок та 17 вітряних млинів.
• Покровське — колишнє власницьке село при річці Супій, 553 особи, 100 дворів, постоялий будинок, 8 вітряних млинів.
• Черевки — колишнє державне та власницьке село при річці Супій, 1622 особи, 330 дворів, православна церква, 2 постоялих будинки, лавка, базари по середах, 3 ярмарки на рік, 49 вітряних млинів.
• Ярешки — колишнє державне та власницьке село при річці Нерді, 810 осіб, 147 дворів, постоялий будинок та 21 вітряний млин.

Старшинами волості були:

• 1900 року — козак Степан Іванович Куриленко[2];
• 1903—1904 роках — козак Іван Іванович Козаченко[3],[4];
• 1906—1907 роках — Петренко[5],[6];
• 1913—1916 роках — Василь Єфтіфійович Кирпа[7],[8],[9].