Пилипче (Баришівський район)

з 1748 є церква Михайлівська[2]

Є на мапі 1812 року[3]

За даними на 1859 рік у власницькому та козацькому селі Переяславського повіту Полтавської губернії мешкало 665 особ (324 чоловічої статі та 341 — жіночої), налічувалось 91 дворове господарство, існувала православна церква[4].

Станом на 1885 рік у колишньому державному та власницькому селі Лехнівської волості мешкало 747 особи, налічувалось 154 дворових господарства, існували православна церква, постоялий будинок та 17 вітряних млинів[5].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 1032 осіб (494 чоловічої статі та 538 — жіночої), з яких всі — православної віри[6].

В 1928 році в селі Пилипче було створено Товариство спільної обробки землі (ТСОЗ). Його організаторами були Захар Запісочний, Морма І. Г., Овчинник Ф. М., Ляшко Ф. Л. Всього об'єдналось 18 господарств.

В роки колективізації в 1930 році було створено сільськогосподарську артіль «Пахар». Першим головою колгоспу був Андрійченко А. С., а головою сільської Ради був тоді Прохоренко П. С. 1932 року в селі утворились два колгоспи: ім. Будьонного та ім. Якіра, що пізніше, коли Якіра оголосили ворогом народу і розстріляли, став імені Петровського. Головою колгоспу було обрано О. П. Хмельницького.

За свідченнями протягом голодоморних років у селі померло 122 жителі, хоча в архіві збереглися лише фрагменти книги реєстрації актів про смерть по сільській раді з 18-ма прізвищами.[7]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 542 особи, з яких 225 чоловіків та 317 жінок.[8]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 440 осіб.[9]

• Бабич Євдокія Федорівна — Герой Соціалістичної Праці.

• Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Київська область)

• с. Пилипче, Баришівського району
• Погода в селі Пилипчому