Лиман (Зміївський район)

Лима́н — село в Україні, у Зміївському районі Харківської області. Населення становить 4184 осіб. Орган місцевого самоврядування — Лиманська сільська рада.

село Лиман
Герб
Країна  Україна
Область Харківська область
Район/міськрада Зміївський район
Рада Лиманська сільська рада
Код КАТОТТГ UA63140110070097631
Облікова картка Лиман 
Основні дані
Засноване 1660
Населення 4184
Площа 6,677 км²
Густота населення 626,63 осіб/км²
Поштовий індекс 63463
Телефонний код +380 5747
Географічні дані
Географічні координати 49°35′19″ пн. ш. 36°27′51″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря		 90 м
Водойми Чайки, Світличне, Комишувате
Місцева влада
Адреса ради 63463, Харківська обл., Зміївський р-н, с. Лиман, вулиця Слобожанська, 5
Сільський голова Бутко Олександр Володимирович
Карта
Лиман
Лиман
Лиман
Мапа

 Лиман у Вікісховищі

Географія

Село розташоване біля озера Лиман, за 7 км від річки Сіверський Донець (лівий берег), прилягає до смт Слобожанське, на території села кілька озер, зокрема озеро Світличне, озеро Чайка.

Навколо села багато осушених боліт, у тому числі урочище Сухий Лиман, урочище Комишувате, урочище Озеро Очеревате, урочище Горіла долина.

На відстані 4 км знаходиться залізнична станція Занки.

Походження назви

Найменування села виникло завдяки його розташуванню на лимані. На сьогодні Лиман — це озеро на місці стариці річки Сіверський Дінець. В Україні, є декілька поселень, що мають таку саму назву.

Історія
  • 1660 — дата заснування.
  • 1679 року село стало частиною Ізюмської оборонної лінії.
  • 1682 — Лиман (з іншими поселеннями), був переданий з Харківського козацького слобідського полку, до Ізюмського. Був сотенним містечком, Лиманської сотні.
  • 1699 — Згідно з переліком старшин Ізюмського козацького полку, лиманський сотник — Григораш Пашковський.[1]
  • Згідно з переписом 1732 року, у Лимані при храмах вказано три школи, з 8 дячками — викладачами.
  • 1736 — Лиманським сотником був Андрій Богуславський.
  • 1750 — побудовано храм Воздвиження Хреста Господнього[2] .
  • 1762 — Лиманський сотник Василь Богуславський мав покарання відлучення від церкви, за побиття священика Михайла, з села Бишкин.
  • 1798 — за кошт прихожан побудована дерев'яна Архангело — Михайлівська (Архангельська) церква, у стилі українського бароко[2], місцевої лиманської архітектурної школи[3] . Зруйнована на початку XX ст.
  • У Лимані проводилися чотири ярмарки: на Фомин тиждень, другого липня, першого жовтня, першого листопада;
  • За переписом у 1785 році було:
    • військових мешканців 1481 душ;
    • підпоміжників 906 душ;
    • робітників 112 душ;
    • піддані колишнього судді Лисовського 20 душ.
  • Парафіян у Лимані було:
    • 1730 рік — 1480 чоловіків, 1421 жінка;
    • 1750 рік — 1735 чоловіків, 1608 жінок;
    • 1770 рік — 1907 чоловіків, 1821 жінка;
    • 1790 рік — 2273 чоловіки, 2340 жінок;
    • 1810 рік — 1914 чоловіків, 1866 жінок;
    • 1830 рік — 2184 чоловіки, 1945 жінок;
    • 1850 рік — 1951 чоловік, 2117 жінок.
  • У серпні 1945 р. сюди були переселені українці з села Святкова Велика і замість обіцяного радянськими агітаторами колгоспного раю побачили спухлих від голоду селян, які приречено помирали.[джерело не вказане 234 дні] Тож переселенці нишком ночами втікали на Західну Україну.[джерело не вказане 234 дні]

Економіка
  • Молочно-товарна і птахо-товарна ферми, машинно-тракторні майстерні.
  • Асоціація землеробства «Лиман».
  • Теплиці.
  • Турбаза «Лиман».

Об'єкти соціальної сфери
  • Дитячий садок.
  • Школа Лиманська ЗОШ.
  • Клуб.
  • Спортивний майданчик.
  • Полігон.

Екологія
  • Відстійники.
  • Шламові відвали.

Пам'ятки
  • Урочище Горіла долина — єдине ізольоване розташування солончаків у Харківській області та найпівнічніша точка солончаків у Європі
  • Хрестовоздвиженський храм.
  • Храм Покрови Пресвятої Богородиці ПЦУ.
  • Братська могила радянських воїнів. Поховано 156 воїнів.
  • Братська могила жертв нацизму. Поховано 4 мешканці села.
  • Могила Шаляпіна І. Н., старшого лейтенанта.
  • Пам'ятник Леніну В. І. (демонтовано під час декомунізації)
  • Поселення двошарове: доби бронзи та салтівське.

Відомі люди

Народилися
  • Семеног Олена Миколаївна — доктор педагогічних наук, професор, авторка наукових досліджень із теорії і методики вищої професійної (філологічної) освіти, культури наукової мови, методики викладання української мови, етнолінгводидактики, української лінгвоперсонології.
  • Стаднік Євгенія Семенівна- викладач української мови і літератури.
  • Рюміна Євгенія Леонідівна-вчитель зарубіжної літератури.
  • Кузьміна Галина Миколаївна- вчитель інформатики й англійської мови, заспупник директора з виховної роботи школи Лиманська ЗОШ 1-3 ст.

Поховані

Див. також

Галерея

Примітки
  1. Гумілевський Д. Г. (Філарет) Історико-статистичний опис Харківської єпархії. М., 1857—1859. стор. 63 лишт з переліком харківських, та ізюмських старшин на 1699 рік.
  2. Гумілевський Д. Г. (Філарет) Історико-статистичний опис Харківської єпархії. М., 1857—1859.
  3. Саяний М. І. Зміївщина слобожанщини перлина — Зміїв, 2009, стор. 238.

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.